3 Вибір та затвердження теми

Вибір теми є початковим етапом, першим кроком праці над випускною магістерською роботою.

За наведеними напрямами профілюючі кафедри формують конкретні теми магістерських робіт з визначенням реальних цілей, предметів та об’єктів досліджень. При цьому тематика повинна узгоджуватись із зацікавленими господарськими структурами, органами державної влади за місцем майбутнього стажування чи працевлаштування магістранта.

Магістрантам надається право самостійного вибору теми своєї випускної роботи. Вони можуть також запропонувати іншу тему, детально обґрунтувавши її актуальність та доцільність розробки. Доцільність розробки теми може бути підтверджена керівниками підрозділу, де вони працюють, за умови, що вона має теоретичне та практичне значення для конкретної галузі чи регіону. Це зокрема стосується магістрантів, що навчаються без відриву від виробництва.

Вибираючи тему випускної роботи магістрант повинен враховувати свої навчальні та науково-дослідні інтереси та нахили до наукової роботи. В кожному випадку вибір теми, її зміна та структура повинні узгоджуватись з науковими керівниками та завідувачем кафедри. Допускається повторення окремих найактуальніших тем, але за умови, що об’єкти дослідження є різними.

Вибрана тема закріплюється за магістрантом на підставі його особистої письмової заяви на ім'я завідувача кафедри. Зміна теми дозволяється лише за письмовим поданням наукового керівника та обов'язково погоджується із завідувачем кафедри.

Закріплення за магістрантами тем випускних магістерських робіт оформляється наказом ректора навчального закладу у встановлені терміни, але не пізніше, ніж за півроку до закінчення навчання за магістерською програмою. Цим наказом також, за поданням керівника магістерської програми, призначаються наукові керівники випускних робіт з числа професорсько-викладацького складу навчального закладу, які мають вчені ступені доктора чи кандидата наук, а в разі необхідності із числа науковців та висококваліфікованих спеціалістів інших установ чи організацій. За потребою наказом можна передбачити консультанта з окремих питань.

4 Структура та зміст магістерських робіт

Магістерська робота складається з текстової та графічної частини При цьому текстова частина повинна обов'язково охоплювати загальну характеристику об'єкта дослідження, методику виконання роботи, аналіз фактичного стан)' об'єкта та пропозиції щодо поліпшення його функціонування. Цей виклад може супроводжуватися певними економічними розрахунками, коли в цьому виникає необхідність.

Конкретний план опрацювання теми розробляється індивідуально кожним студентом відповідно до закріпленої за ним теми, але незалежно від теми можна рекомендувати таку принципову схему змісту магістерської роботи.

Вступ:

• суть та актуальність проблеми;

• обґрунтування теми дослідження та її наукова новизна;

• обґрунтування мети та основні завдання дослідження;

• об'єкт та період дослідження.

1 Теоретичні та методичні основи виконання магістерської роботи:

• економічна суть досліджуваного явища (огляд літератури);

• фактори, що впливають на ефективність функціонування предмета дослідження;

• методика оцінки та аналізу ефективності функціонування предмета дослідження (вибір системи показників, методика їх визначення та аналізу).

2 Аналіз та оцінка сучасного стану досліджуваного предмета:

• загальна характеристика об'єкта дослідження: економічні, географо-геологічні, техніко-технологічні та організаційні умови;

• динаміка основних техніко-економічних показників об'єкта дослідження;

• аналіз вибраного предмету дослідження за обраною системою показників (детальний аналіз із використанням різних методів).

3 Основні напрями та механізми удосконалення функціонування об'єкта та предмета дослідження:

• удосконалення системи управління, планування, обліку, звітності;

• оптимізація напрямів, методів, форм діяльності об'єкта дослідження;

• удосконалення організаційних та виробничих структур;

• реформування систем, відносин і т.п.

Висновки та пропозиції

Конкретний зміст та обсяг вступу визначається в кожному конкретному випадку індивідуально і повинен бути максимально прив'язаний до теми роботи. Але незалежно від теми роботи у вступі необхідно чітко обґрунтувати актуальність проблеми, мету дослідження та її новизну, основні завдання дослідження, об'єкт та період дослідження. Перераховані питання були детально розглянуті в розділі 1 даних рекомендацій.

Успішність виконання магістерської роботи значною мірою залежить від уміння вибрати найрезультативніші методи досліджень, бо саме вони дозволяють досягти поставленої мети. Методологічною основою магістерської роботи повинні бути критерії об'єктивності, відповідність істині та історичній правді. Методологічними джерелами дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, вільних від ідеологічних установок.

При виконанні магістерських робіт економічного та управлінського спрямування доводиться аналізувати великий статистичний матеріал. Цим обумовлюється необхідність правильного методичного підходу до постановки роботи, основні аспекти якого повинні охоплювати:

• загальну характеристику предмета дослідження;

• вибір та обґрунтування системи показників та методики їх розрахунку;

• класифікацію та відбір факторів, що впливають на формування та розвиток досліджуваних явищ;

• методику аналізу досліджуваних показників.

Теоретичною базою виконання магістерської роботи є розкриття економічної суті досліджуваного явища з використанням політекономічного підходу.

Залежно від теми роботи магістрант повинен розкрити природу економічних явищ і категорій (собівартості продукції, продуктивності, праці, цін, трудових чи матеріальних ресурсів, процесів управління, систем оподаткування, обліку, звітності тощо). При розкритті даного питання слід максимально використати праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що стосуються досліджуваної проблеми, а також офіційні документи (різні законодавчі акти, постанови, інші нормативні матеріали). Одним із суттєвих моментів даної частини є розкриття прототипу - історії питання. Саме таке розкриття і дає змогу виявити ознаки, що відрізняють пропоноване рішення від існуючих. Чітка аспектація, тобто «авторський погляд», відбиває логіку наукового дослідження.

Кожний процес (виробничий, економічний, соціальний, управлінський тощо) характеризується певними ознаками, певними показниками, що дають можливість кількісно оцінити їх стан та розвиток, рівень досягнення поставленої мети. Тому для всебічної оцінки процесів та явищ, що досліджуються, необхідно окреслити коло економічних показників, що відповідали б меті магістерської роботи, дати їх переконливе обґрунтування.

Вибір системи показників повинен дати відповідь на два питання: по-перше, дати уяву про загальний стан справ об’єкта дослідження та, по-друге, детально охарактеризувати стан і динаміку того економічного, соціального чи іншого явища, тієї сторони діяльності об'єкта, що складає тему магістерської роботи.

Для вирішення першого питання магістрант повинен вибрати та обґрунтувати 5-6 найважливіших показників, що характеризують головні результати діяльності об’єкта дослідження. Бажано, щоб прийняті показники охоплювали і кількісну, і якісну сторону функціонування об'єкта дослідження. Такими показниками можуть бути обсяг роботи (продукції) в натуральному і вартісному обчисленні та рівень використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових). Показники цієї групи є загальними і від теми магістерської роботи не залежать.

Друга група показників є специфічними і відпрацьовуються для кожної роботи, кожної теми окремо. Вони повинні найповніше віддзеркалювати суть досліджуваного явища чи процесу. Переважно це будуть ті показники, що використовуються при розробці відповідних планів чи програм діяльності об'єкта дослідження. Але часто для досягнення мети, що поставлена магістерською роботою, таких показників може бути недостатньо і виникає необхідність у додаткових спеціальних показниках, що відбивають окремі аспекти процесу чи явища. Такі показники можна сформувати за такими джерелами:

• обліково-звітними даними (державною статистичною звітністю, бухгалтерською звітністю, оперативною звітністю та первинною документацією з обліку відповідних процесів та операцій);

• позаобліковими даними (пояснювальними записками, актами обслідування та ревізій, висновками балансових комісій, квартальними та річними звітами, іншими матеріалами).

Достовірність та повнота матеріалів, що підлягають аналізу, співставимість даних щодо змісту та структури є обов’язковою умовою, що визначає якість, глибину та результативність аналізу. Для забезпечення цієї вимоги використовують спеціальні методи.

Аналітична робота є творчим процесом і тому при розгляді найважливіших для даного об’єкта питань можуть і повинні використовуватися різні додаткові матеріали, прийоми, методи роботи, які давали б змогу глибше виявити природу окремих явищ та процесів і цим самим сприяли б підвищенню якості аналізу.

Для всіх обраних та запропонованих показників повинна бути наведена методика їх розрахунку та особливості використання в даній конкретній роботі. Після відбору, обґрунтування та взаємоув’язки основних, додаткових та спеціальних показників, вияснення умов їх формування, потрібно показати методику їх аналізу, це одна з найважливіших та відповідальних ділянок роботи, зміст якої визначається темою дослідження.

Однак, не зважаючи на конкретний зміст аналізу вибраних показників, можна виділити такі основні етапи його проведення:

• розробка програми економічного аналізу;

• відбір необхідної інформації та забезпечення її співставимості;

• розрахунок конкретних показників;

• порівнювання показників та їх аналітична обробка;

• узагальнення результатів аналізу.

Для всіх показників, які використовуються в магістерській роботі, потрібно показати прийоми їх підготовки та обробки, а також прийоми і методи аналізу. Особливе значення в теперішніх умовах має забезпечення співставимості вартісних показників, рівень яких безперервно змінюється під впливом інфляційних процесів, зміни тарифів тощо.

Серед найбільш поширених методів аналізу варто виділити метод порівняння досягнутих результатів з плановими показниками, діючими нормативами, показниками попередніх років і т.д. Для факторного аналізу широко використовується метод елімінування в різних варіантах. Важливе місце в аналізі належить різним економіко–математичним методам (кореляційно-регресійному аналізу, математичному програмуванню, статистичному моделюванню, матричним обчисленням, теорії-масового обслуговування і т.д.).

У процесі аналізу слід використовувати такі джерела інформації:

• планові: перспективні (стратегічні), поточні (тактичні), оперативні плани об'єктів досліджень та їх структурних підрозділів;

• звітні: різні щоденні зведення даних поточного обліку, дані місячної, квартальної, річної статистичної, бухгалтерської та спеціальної звітності;

• нормативні: техніко-економічні норми та нормативи, що охоплюють всі види використовуваних ресурсів, норми та нормативи організації виробничих процесів, процесів праці тощо;

• інші види інформації: спеціально організовані статистичні спостереження, переписка, акти різних обстежень і т.п.

Оскільки методичні основи аналізу значною мірою визначають результативність і якість аналізу, саме ці аспекти магістерської роботи повинні стати предметом інтенсивних консультацій магістранта з науковим керівником роботи.

При проведенні аналізу потрібно значну увагу приділити вивченню тих умов та чинників, що впливають на формування досліджуваних показників. Вивчення чинників, що впливають на формування будь-якого показника, слід проводити в двох аспектах: в якісному аспекті, тобто методологічному, та в кількісному аспекті для виявлення міри впливу на той чи інший показник. Оскільки чинники (фактори) не є однорідними за своїм складом (прості та складні), дуже важливо виявити черговість їх розгляду, проранжувати та деталізувати в методичному плані.

При виконанні деяких магістерських робіт можуть бути використані різні нетрадиційні методи аналізу, наприклад, кореляційно - регресійний аналіз і тоді питання про чинники набуває особливого значення: необхідно грамотно відібрати ті чинники, які будуть включені в такий аналіз. Для забезпечення правильного відбору таких чинників слід дотримуватись загальних правил:

• всі чинники повинні бути первинними, а не похідними від будь-чого. Якщо фактор складний, укрупнений, то його слід розкласти на складові частини (первинні фактори);

• фактори не повинні бути пов'язані з досліджуваною функцією (показником) функціональною залежністю;

• між факторами (чинниками) не повинно бути причинно-наслідкових зв'язків, вони не можуть бути взаємозумовленими. Наявність таких зв'язків може призвести до неправильних висновків;

• всі фактори повинні бути кількісно вимірюваними і це вимірювання повинно базуватись на звітних даних об'єкта дослідження.

Для підвищення якості кореляційно-регресійного аналізу бажано до його проведення перевіряти та оцінювати ступінь залежності результативної ознаки від усіх факторних ознак, наприклад, шляхом побудови кореляційних полів.

Текст наукової роботи відрізняється від іншого насамперед своєю логічністю, а будь-які помилки, які можуть траплятись при цьому, пов'язані з порушеннями певних логічних законів.

Оскільки в науковому тексті, використовуються поняття та міркування, очевидно, що саме ці змістовні одиниці повинні відповідати вимогам визначеності. Ця вимога знаходить вираз в законі тотожності, згідно з яким предмет думки в межах одного міркування повинен залишатися незмінним. Цей закон вимагає, щоб в ході повідомлення всі поняття та думки носили однозначний характер, що виключав би двоякість та невизначеність.

Ототожнення різних понять є однією з найпоширеніших помилок у науковому тексті – підміна понять. Суть цієї помилки полягає в тому, що замість даного поняття використовується інше поняття. Така підміна може бути як підсвідомою, так і ненавмисною. При цьому, незалежно, від характеру підміни це завжди буде означати підміну опису.

Вимога несуперечності мислення виражає закон суперечності згідно з яким не можуть бути істинними два висловлювання, кожне з яких суперечить іншому. В основі цього закону лежить якісна визначеність речей та явищ і відносна стійкість їх властивостей. Саме тому закон суперечності має для наукової роботи дуже велике значення.

У науковій роботі не можна ігнорувати і вимоги закону виключеного третього, суть якого зводиться до того, що із двох суперечливих думок завжди одна є правильною. Інше – неправильною (помилкою). Третього не дано. Важливість даного закону для ведення наукових досліджень полягає в тому, що він вимагає дотримання послідовності у викладенні фактів і не допускає суперечностей.

Вимогу доказовості наукових висновків, обґрунтованості суджень виражає закон достатньої основи, який формулюється таким чином: всяка правдива думка має достатню основу. Достатньою основою будь-якої думки може бути інша думка, з якої з достатньою необхідністю випливає правдивість даної думки.

Цей закон вимагає, щоб всяке судження, яке використовується в науковій роботі, перше ніж воно буде прийняте за істину, було обґрунтованим.

Значна частина наукової інформації носить характер вивідних суджень, тобто суджень, не отриманих шляхом безпосереднього сприйняття будь-яких фрагментів дійсності, а виведених з інших суджень. Логічним засобом отримання таких вивідних знань і є умовиводи – операції, за допомогою яких з деякої кількості заданих суджень виводиться інше судження, що певним чином пов'язане з вихідним. Всі умовиводи можна класифікувати як індуктивні та дедуктивні.

У результаті проведеного аналізу офіційних документів, літературних джерел, фактичного матеріалу формується заключний розділ роботи, в якому намічаються основні напрями та механізми удосконалення функціонування об'єкта та предмета дослідження. До таких напрямів можна віднести:

• пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, різних нормативних актів, пропозиції щодо розробки рішень відповідних органів управління, прийняття різних управлінських рішень;

• удосконалення системи управління суб'єктами господарювання та їх структурними підрозділами;

• удосконалення виробничих та організаційних структур досліджуваних об'єктів;

• оптимізація напрямів, методів, форм діяльності та господарювання;

• реформування відносин між господарюючими суб'єктами, систем їх організації;

• розробка різних програм (цільових, галузевих, територіальних).

При необхідності заключний етап роботи може супроводжуватись різними розрахунками, пов'язаними з визначенням доцільності реалізації пропозиції, її економічного ефекту, впливу на загальний стан та перспективи розвитку і т.п.

Закінчується магістерська робота висновками, які повинні охоплювати всю роботу. Щоб полегшити написання цієї частини роботи доцільно при виконанні роботи робити висновки після кожного розділу. Висновки характеризують рівень та якість виконання поставленого перед роботою завдання і тому повинні складатись за такою загальною схемою:

а) завдання, що стояло перед роботою;

б) якими методами та засобами вирішувались ці завдання;

в) які результати були отримані;

г) що запропоновано для удосконалення.

Структура висновків повинна приблизно відповідати структурі виконаної роботи.

Магістерська робота повинна максимально супроводжуватись графічним матеріалом, який дає можливість наочно представити різні співвідношення, досліджувані статистичні сукупності, виявити притаманні їм закономірності. Залежно від конкретних умов та вирішених задач, а також цілей, які поставлені перед графічними зображеннями можна виділити та скористатись трьома групами графіків:

• графіки, що відображають організаційні відносини об'єкта дослідження;

• графіки, що виражають розміщення предметів та явищ у просторі;

• графіки кількісних співвідношень.

Головна особливість організаційних графіків полягає в тому, що вони виражають не кількісні, а якісні співвідношення: відповідають не на запитання «скільки?», а на питання «як?». До цієї групи графіків відносяться класифікаційні графіки, організаційні схеми та схеми робочого процесу. При виконанні магістерських робіт вони можуть бути представлені у вигляді класифікацій показників, чинників, витрат, складу, виробничих фондів, організаційних та виробничих структур підприємств, різних оргсхем, блок-схем, сітьових графіків тощо. Всі вони відносяться до типу моделюючих.

Графіки розміщення предметів і явищ у просторі й часі також відносяться до типу моделюючих і мають широке використання на практиці. За допомогою даної групи графіків ілюструються технологічні схеми виробництва, вантажопотоків, маршрутних графіків, хронограм виробничих і робочих процесів та ін. Враховуючи специфіку магістерських робіт, їх використання в цій сфері доволі обмежене.

Графіки кількісних співвідношень відносяться до аналітичного типу і використовуються для виявлення пропорцій або співвідношень та динаміки відповідних показників. При виконанні магістерських робіт найчастіше зустрічаються такі види графіків даної групи: діаграми простого співставлення, структурні діаграми, діаграми часових рядів, діаграми функціональних залежностей, номограми.

Графічні зображення повинні супроводжувати текст роботи у формі різних рисунків, схем тощо. Крім того, принципові та найважливіші моменти роботи повинні бути винесені на спеціальні листи і використані при захисті роботи. Що стосується змісту та кількості таких графічних матеріалів, то вони визначаються залежно від теми роботи.

Загальний обсяг магістерської роботи в середньому 100 аркушів тексту комп'ютерного набору без врахування списку використаної літератури, ілюстративного матеріалу та додатків.