Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економ_теорія.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
450 Кб
Скачать
☆

1. Еволюція економічних знань. Етапи розвитку економічної науки та основні економічні школи.

1.Мерантилізм (16-17 століття) Прибічники (А.Монкретьєн,Т.Манн,Д.Юм) цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство отожнювали з накопиченням матеріальних грошей(золотих і срібних).Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу та розвитку зовнішньої торгівлі.

2.Фізіокати (17-18 ст.) Досліджували сферу виробництва і джерелом багатства вважали працю у сільськогосподарському виробництві.Вважали, що промисловість, праця і торгівля – безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства. Представники (Ф.Кене,А.Тюгро,В.Мірабо,Д.Норе).

3.Класична політична економія (18-19 ст.) виникла з розвитком капіталізму. Її засновники У.Петті,А.Сміт,Д.Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції.Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему.

4.Марксизм (19-20 ст.), або політична економія праці.Засновники цього напряму К.Маркс,Ф.Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних крих, земельної ренти.

5.Маржиналізм (19 ст.) – теорія, яка пояснює економічні процеси і явища виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх(„max” чи „min”) величин, що характеризують зміну явищ у зв’язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів(К.Менгер, Ф.Візер,У.Джевонс,Л.Вальрас)грунтується на категоріях: „гранична корисність”, „гранична продуктивність”, „граничні витрати”.Ця теорія використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать субєктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда.

2. Суть змішаної економічної системи та її характерні риси.

Змішана економіка – це така економічна система, в якій регулювання економічних процесів здійснюється як ринком, так і державою, без переважання одного з них.

Вона характеризується такими рисами:1) високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства; 2) різноманітністю форм власності та різноманітним функціонуванням різних господарюючих суб’єктів(приватних, колективних, корпоративних, державних);3)оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулювання економіки; 4) вільне підприємництво; 5) особистий інтерес.

3. Предмет політичної економії та її функції.

Предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.

Функції:Пізнавальна пояснює закономірності, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона допомагає людині, спеціалістам, керівникам підприємств орієнтуватись в складних економічних процесах, що відбуваються в житті суспільства, мати про них наукове судження. Методологічна - економічна теорія є теоретико-методологічною базою для цілої системи економычних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності. Практична зводиться до наукового обгрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання. Виховна - формування економічної психології людини, соціальної або професійної групи. Прогностична полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки.