Способи програмування пк vipa
Step7 – стандартне програмне забезпечення для створення програм, що використовуються в програмованих контролерах VIPA і SIEMENS. Програма через програмуючий пристрій (наприклад, через персональний комп’ютер з встановленим необхідним програмним забезпеченням) передається на процесор контролера. Процесор записує її в пам’ять. Через модуль виводу програма здійснює управління керованим пристроєм за допомогою цієї програми (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Принцип програмування контролера
Для створення нової програми треба запустити Simatic Manager. Активізується майстер створення програми STEP7 (STEP7 Manager). Продовжити створення нової програми, натиснувши Next (Далі). У вікні з’явиться список з переліком найменувань процесорів, що підтримуються програмою. З них треба вибрати той, який буде використовуватись в даному випадку. Натиснувши Next, перейти до наступного діалогового вікна. Тепер слід вибрати одну із трьох мов програмування: контактний план (LAD), список операторів (STL), або функціональний план (FBD). Наступний крок – задати ім’я програми.
Кожен вхід і вихід має абсолютну адресу, визначену конфігурацією апаратури. Ця адреса вказується безпосередньо, тобто абсолютно. Абсолютна адреса може за бажанням бути заміненою символічною. В таблиці символів призначаються символічні імена і типи даних всім абсолютним адресам, до яких буде звертатись програма. Ці імена застосовуються до всіх частин програми і відомі як глобальні змінні.
Продовжуючи програмування, треба рухатись в вікні нової програми, і, досягнувши об’єкта S7 program, відкрити компонент Symbols (рис. 1.2). Відкриється таблиця символів. Таким чином можна призначити імена всім абсолютним адресам, які будуть використовуватись в програмі.
Рис.1.2. Відкриття компонент Symbols
Приклад такої таблиці можна побачити на рис. 1.3.
Step7 використовує наступні типи даних, що містяться в таблиці:
BOOL, BYTE, WORD, DWORD – дані цього типу є комбінаціями бітів. Від 1 біта (BOOL) до 32 бітів (DWORD);
CHAR – дані цього типу займають рівно один символ з набору ASCII;
INT, DINT, REAL – ці дані доступні для обробки числових величин, наприклад, для розрахунку арифметичних виразів;
S5TIME, TIME, DATE, TIME_OF_DAY – дані цього типу представляють різні значення часу і дати всередині Step7, наприклад, для того щоб встановити дату або ввести значення часу для таймера.
Рис. 1.3. Приклад таблиці символів
В Step7 програми створюються на стандартних мовах програмування: контактний план (LAD) (рис. 1.4), список операторів (STL) (рис. 1.5) або функціональний план (FBD) (рис. 1.6). На цьому етапі слід вирішити, яку з них використовувати для створення організаційного блока.
Рис. 1.4. Програмування у вигляді контактного плану
Рис. 1.5. Програмування у вигляді списку операторів
Рис. 1.6. Програмування у вигляді функціонального плану
Контактний план буде більш зручним для людей, пов’язаних з електротехнічною промисловістю. Список операторів буде зручнішим для користувачів зі сфери комп’ютерних технологій. Функціональний в першу чергу план призначений для схемотехніків.
При програмуванні в вигляді контактного плану прокладається шлях струму від мережі до маси через потрібний елемент (див. рис. 1.4). До цієї ланки можна додавати додаткові елементи – контакти, котушки, сигнальні лампи, паралельні гілки і інше, таким чином відтворюючи необхідний принцип роботи схеми. Можна використовувати більш складні елементи, такі як тригери. Кожному з цих елементів треба присвоїти ім’я.
При програмуванні в вигляді списку операторів оператори вводяться в стовпчик і з’єднуються між собою логічними операціями – «і», «або» і іншими. За допомогою них також можна додавати паралельні гілки до схеми.
Програмування в вигляді функціонального плану передбачає використання з’єднань блоків, як при програмуванні в вигляді контактного плану, і використання логічних операцій, як і в випадку з програмуванням у вигляді списку операторів. Блоки, що відповідають логічним операціям або тригерам, з’єднуються послідовно чи паралельно для відтворення схеми.
До складу програми можуть входити функціональні блоки. Функціональний блок можна назвати підпрограмою організаційного блока, яка може багаторазово викликатись, і відтворює роботу того чи іншого механізму чи пристрою. Всі дані, які будуть використовуватися в функціональному блоці, повинні бути описані в таблиці змінних як вхідні і вихідні параметри.
Програмування функціонального блока, так само як і програмування організаційного блока, може здійснюватись одною з трьох доступних мов програмування.