5. Прогноз державного управління екологією на 2012-2020 рр

Для розробки прогнозу необхідно пройти три етапи: ретроспекція, діагноз, проекція.

Етапи макроекономічного прогнозу:

І. Ретроспекція – передбачає дослідження екологічної ситуації в Україні за попередні роки.

Сучасне екологічне становище не може розглядатися без минулого нашої країни та без історії природокористування,

Починаючи з 18-го століття, у межах території України спостерігалися і екстремальні явища в природокористуванні. Особливо драматичних змін воно зазнало наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття, коли відбувалася виснажлива експлуатація земельних ресурсів, розорювалися степи, відкривалися нові родовища корисних копалин, закладалися потужні індустріальні об’єкти. Негативні зміни у природному середовищі в умовах стрімкого економічного розвитку викликали певну стурбованість серед науковців і громадськості, активізували природоохоронну діяльність. На жаль, після 1917 року впроваджені “нові” методи соціалістичного господарювання вступили в жорстку суперечність як з традиційними, так і науково обгрунтованими підходами до природокористування. Індустріалізація в СРСР була зорієнтована, насамперед, на екстенсивне використання як природних, так і людських ресурсів, а розпочата у 1929 році суцільна примусова колективізація підірвала сільськогосподарське виробництво і призвела до різкого зниження його продуктивності. Одним із наслідків такої політики на українських землях став голодомор 1932-1933 років.. Великої шкоди природі України завдала Друга світова війна. Апогеєм екологічних лих, що спіткали Україну, стала катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. Її наслідки виходять далеко за межі проблем довкілля і переростають у низку соціально-економічних, медико-біологічних та психологічних проблем. Аварія на ЧАЕС є найбільшою техногенною й екологічною катастрофою. В результаті якої понад 41 тис. км² території було забруднено радіонуклідами. Близько 46 тис. га орної землі та 46 тис. га лісу за рівнями забруднення, вилучено з виробництва. Зона відчуження Чорнобиля становить серйозну загрозу для навколишнього середовища. Однією з новіших еко-проблем є міжнародна торгівля відходами.

ІІ. Діагноз – полягає у визначенні нинішнього екологічного стану України.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати ще як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Проте варто зазначити, що в екологічній ситуації України спостерігаються незначні, але позитивні зрушення.

Так, поступово зменшується забрудненість ґрунтів хімічними речовинами. Знижуються скиди забруднюючих речовин в річки України. У 2011 році у річки України було скинуто 8246 тисяч тон забруднюючих речовин, що у два рази менше порівняно з 2009 роком.

Проте негативною залишається ситуація з атмосферою. У 2010 році за індексом забрудненян атмосфери (ІЗА) рівень забруднення повітря оцінювався, як дуже високий в 9% міст, порівняно з 2009 роком, де з дуже високим рівнем забруднення було 7,5% міст України. Це пов’язано з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

ІІІ. Проекція – розробка прогнозу екологічної ситуації в Україні до 2020 року

Прогнозується стабілізація та поліпшення стану навколишнього природного середовища до рівня, безпечного для життєдіяльності населення за рахунок:

• досягнення належного стану водних ресурсів

• скорочення вдвічі частки населення, що не має постійного доступу до чистої питної води та основних санітарно-технічних засобів» , що передбачає збільшення на 12% частки населення, що мають доступ до чистої питної води, в тому числі міського населення до 93%, а сільського до 72%.

• підвищення лісистості території країни до 17%;

Прогнозні показники лісового господарства систематизовані в таблиці1

Таблиця 1.

Прогнозні показники лісового господарства

Показник	2005	2008	2011	Прогноз
				2014	2017	2020
Площа земель лісового фонду, млн. га	9,9	10,8	10,8	10,9	11,0	11,1
Вкриті лісовою рослинністю землі, млн. га	8,6	9,4	9,5	9,5	9,7	10,1
Загальний запас насаджень, млрд. м3	1,3	1,7	1,86	2,0	2,1	2,2
Площа стиглих насаджень, млн. га	0,5	1,0	1,0	1.1	1.1	1.2
Запас стиглих насаджень, млн. м3	119	251	260	260	270	270
Середній запас насаджень, м3 / га	152	185	185	190	190	200
Лісистість, %	14,3	15,6	15,7	15,7	16,1	17

А також прогнозується усунення прямого зв'язоку між економічним зростанням та погіршенням стану навколишнього природного середовища за рахунок:

• збільшення впровадження новітніх наукових досягнень, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів на 50%;

• розвиток екологічно безпечних видів транспорту на 50%;

• збільшення екологічно сприятливих видів міського транспорту на 50%;

• підвищення енергоефективності виробництва на 50%;

• розвиток альтернативної енергетики на 50% до 2020 року;

• збільшення площ органічного землеробства вдвічі до 2020 року;

• забезпечення відтворення корінних лісових і природних рослинних угруповань, збереження біорізноманіття;

Передбачається запровадження системи екологічно збалансованого використання природних ресурсів;

• захист земель від ерозії та опустелювання;

• перехід до інтегрованого управління водними ресурсами на основі басейнового принципу управління;

• створення розгалуженої екомережі та припинення втрати біорізноманіття;

• упровадження дієвої системи інформування населення з питань охорони та збереження навколишнього природного середовища, екологічної політики та сталого розвитку.

• гармонізації програми екологічних дисциплін ВНЗ України з програмами провідних європейських ВНЗ, впровадивши ряд профільних екологічних спеціальностей та предметів на всіх рівнях освіти.

• створення національних систем екологічного інформування та освіти населення, включаючи використання соціальної реклами;

• вдосконалення системи управління інформацією щодо еколого-збалансованого розвитку при постійному зв’язку з європейськими структурами та структурами ООН, залученими до процесу Декади Організації Об’єднаних Націй з освіти в інтересах еколого-залансованого розвитку;

• приведення визначень, класифікації та процедур моніторингу навколишнього середовища у відповідності до міжнародних стандартів.