2.2. Шляхи розвитку комунікативної компетентності майбутнього учителя української мови

Основою професійної підготовки педагога ХХІ ст. стає розвивальна складова, виховання особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого вирішення проблем, усвідомлює свою відповідальність, постійно працює над особистісним і професійним зростанням, уміє досягати поставлених цілей.

Звернення до поняття «професійна педагогічна компетентність» у теорії та практиці професійної освіти викликано рядом об’єктивних і суб’єктивних чинників. У цьому випадку актуалізується проблема професійно-педагогічної підготовки вчителя, від рівня якої фактично залежить успішний розвиток вітчизняної системи освіти 

Професійну компетентність ми розглядаємо як сукупність знань з професійно орієнтованих дисциплін (педагогіка, психологія, методики) та вмінь їх практично використовувати у професійній діяльності. У сучасних умовах відкритого доступу до будь-якої інформації професійність знань вчителя визначається не тільки змістом цих знань, а й здатністю передавати їх таким способом, який сприяє взаємодії, обговоренню, діалогу, аргументації [4, с. 570]. З цього випливає, що поряд зі знаннями наукових фактів вчителю необхідне знання інтерактивних технологій їх опрацювання. Формування вчителя нового типу можливе лише за умови наближення навчання у ВНЗ до реальної професійної діяльності, адже становлення вчителя визначається не лише глибокими знаннями, а й удосконаленням його професійних умінь і навичок у практичних діях. Саме тому формування компетентності майбутніх учителів української мови повинно здійснюватись за допомогою новітніх технологій навчання. Одним з найперспективніших шляхів  удосконалення підготовки майбутніх учителів є впровадження у навчальний процес активних форм та методів навчання. Використання інтерактивного навчання передбачає не просте удосконалення активних форм та методів роботи, а становить концептуально новий тип праці. Актуальними сьогодні є мультимедійні лекції, які забезпечують наочний супровід, тренінг-лекції, інтерактивні дискусії, які забезпечують активну участь студентів в навчальному процесі. Організація мультимедійних лекцій потребує наявність спеціальних аудиторій, де є комп’ютер, проектор, сумісний з наявним програмним, звуковим забезпеченням, екран, можливість затемнення аудиторії, доступ до Інтернету тощо, що потребує значних фінансових витрат. Тому в більшості ВНЗ ця форма мало поширена. Мультимедійні лекції сьогодні в переважній більшості організовуються завдяки особистому ентузіазму викладачів та їх творчості. Однією з проблем є непідготовленість викладачів, які недосконало опанували комп’ютерні технології. Підготовка презентаційних програм, мультимедійних лекцій потребує істотної підготовки. У вирішенні цього питання може бути цікавою співпраця студентів і викладачів. Студенти, які швидше опановують сучасні комп’ютерні технології, можуть готувати мультимедійні презентації на задану тему, як творчі роботи. Даний вид роботи сприятиме взаємному навчанню студента і викладача, зростанню інтелектуального рівня, побудові партнерських стосунків. Цікавим напрямком у застосуванні сучасних комп’ютерних технологій є інтерактивне спілкування. Найпростішим засобом спілкування є використання електронної пошти – відправлення студентам повідомлень. Для великих лекційних курсів або тем цей засіб заощаджує чимало часу[54, с. 7-11].

Важливе місце серед інтерактивних технологій займає тренінгова форма навчання, яка забезпечує ефективне формування свідомої мотивації, необхідних якостей, умінь, навичок, компетентності та є альтернативою лекційного викладу матеріалу. Особливість і переваги педагогічного тренінгу полягають в поєднанні гуманістичних, демократичних принципів, з інтерактивними методами роботи, що дозволяє навчатись у комфортних умовах та залучати більшість учасників до навчально-виховного процесу; створювати ситуації успіху; добровільно брати участь та визначати власний темп розвитку, що забезпечує індивідуальний підхід; швидко застосовувати набуті теоретичні знання на практиці; максимально швидко занурюватись у практичну діяльність, що дозволить бути успішним і конкурентноспроможним у професійній діяльності. Але тренінгова форма роботи залишається епізодичною в навчальному процесі ВНЗ, тому що  для організації і проведення тренінгу необхідно відповідно обладнані аудиторії, для створення яких потрібне значне фінансування; необхідні педагоги-тренери, підготовка яких на сьогодні не здійснюється; відсутня мотивація викладача, адже для підготовки занять-тренінгів потрібен значний час, відповідні матеріальні затрати тощо.

Для підвищення результативності розвитку комунікативної компетенції майбутнього вчителя української мови я розробила рекомендований список літератури та статей (додаток В), а також вправи на закріплення вмінь та навичок студентів(додаток Д).