Тема: судові витрати

Судові витрати - це витрати, які пов’язані з розглядом справ в господарському суді (розділ 6 ГПК)

Судові витрати складаються з:

1. Судового збору.

2. Інших витрат пов’язаних з розглядом справ:

   1. Сума за проведення судових експертиз;

   2. Сума за проведення огляду;

   3. Сума за послуги перекладача;

   4. Сума за послуги адвоката;

   5. Інші витрати.

Функції інституту судових витрат:

• Компенсаційна – витрати держави пов’язані із здійсненням судочинства;

• Превентивна – попереднє необґрунтоване звернення до господарських судів ;

• Стимулююча – добровільність виконання суб’єктами господарювання своїх зобов’язань.

За своєю природою у судовий збір входять до судових витрат. Це є збір, що справляється на всій території України за вчинення певних процесуальних дій (за подання заяв, скарг до суду і видачу відповідних документів)

Всі особи. Які наділені правом звернення до господарського суду (ст. 1 ГПК) є платниками судового збору.

В ЗУ «Про судовий збір» є випадки, за які судовий збір не справляється:

• Подача певних категорій заяв;

• Категорії учасників процесу, які звільняються від сплати судового збору, згідно ст. 5 ЗУ.

Порядок сплати судового збору – ст. 6 ЗУ

Судовий збір сплачується тільки в національній валюті. Якщо іноземна валюта – еквівалент в національній валюті

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються (ст. 49 ГПК):

• при задоволенні позову - на відповідача;

• при відмові в позові - на позивача;

• при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відновлення процесуальних строків – право, а не обов’язок ГС; може ініціювати сам суд, сторони, прокурор.

Вирішення питання про відновлення залежить від визнання причини пропуску поважною. Вирішення питання може мати позитивний чи негативний результат, який є відображенням у відповідній ухвалі.

Процесуальні строки призначені ГС не відновлюються, а продовжуються ГС. Суд призначає новий строк для чинних процесуальних дій.

Тема: подання позову до господарського суду

1. Поняття позовної заяви

2. Форма та зміст позовної заяви

3. Порядок подання позовної заяви

4. Об’єднання позовних вимог та позовних заяв

5. Зустрічний позов

6. Забезпечення позову

Позов – це спрямована через суд вимога позивача до відповідача про захист порушеного права чи законного інтересу, що здійснюється у визначеній законом процесуальній формі

Позов завжди має 2 сторони:

• Матеріально-правову сторону, яка дозволяє визначити характер спірних правовідносин і право на задоволення позовних вимог;

• Процесуально-правову – дозволяє визначити вимогу, яка стосується господарського судую.

Позов це не саме порушене право, а можливість отримання захисту порушеного права чи інтересу у визначеній законом процесуальній формі (ст 76 ЦК)

Право на позов виникає з моменту коли особа могла чи повинна була дізнатися про порушення свого права чи інтересу

Елементи позову – це його структурні елементи, які визначають його зміст теорія господарського процесуального права.

Теорія визначає 2 елементи позову:

• Предмет позову – це певна вимога ;

• Підстави позову – це обставини, які позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту прав чи законних інтересів (п. 3.12 ППВСУ №18).

Визначення елементів позову має не тільки теоретичне а й практичне значення:

• Воно не припускає можливості подання тотожних позовів між тими сторонами про той же предмет і з тих самих підстав;

• Зміна предмета позову означає зміну вимоги позивача до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасно зміна і предмета, і підстав не допускається такому разі господарський суд відмовляє в позові і постановляє відповідні рішення, але позивач може звернутися з позовом в загальному порядку.

• Не вважається зміною підстав позову доповнення його додатковими обставинами. Те саме стосується і посилання на іншу норму права;

• Реалізація права на змін предмета та підстав обмежена апеляційною та касаційною інстанцією;

• Визначення предмету позову має відбуватися з дотриманням норм матеріального права. Перс за все слід звертати увагу на ст 16 ЦК і 20 ГК.

Класифікація позовів має доктринальний характер. Класифікацію проводять за процесуальним критерієм

Види позовів:

• Позови про визнання:

А) Позитивні позови про визнання спрямовані на підтвердження суду існування правовідносин.

Б) Негативні позови про визнання – спрямовуються на підтвердження відсутності правовідносин, тобто встановлення відсутності прав і обов’язків:

• Позови про присудження – вони містять вимогу позивача зобов’язати відповідача скоїти певну дію або відмовитись від скоєння певної дії;

• Позови про - предмет яких характеризують такі способи захисту як зміна чи припинення спірних правовідносин.

Поняття позов і позовна заява розмежовуються:

1. Позовна заява може містити кілька позовів(позовна заява письмова форма позову).

2. Позов може змінюватись.

Позовна заява – це процесуальний документ за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Способи написання позовної заяви:

1. За допомогою друкарської техніки на паперовому носії .

2. За допомогою комп’ютерної техніки.

3. Не забороняється використовувати .

Вимоги до заяви:

1. Заява повинна відповідати вимогам статті 54 ГПК.

2. Щодо викладення тих положень, які потрібно викладати у позовної заяві.

3. Щодо підписання позовної заяви.

4. Перелік які наведені в ста 54 ГПК не вичерпний.

5. Дотримуватись правил визначення ціни позову.

Ціна позову має значення:

• Для розмір судового збору;

• Ціна позову визначається позивачем самостійно (відповідно до ст 54 ГПК наводиться в тексті позовної заяви);

• Правила визначення ціни позову наведені в ст 55 ГПК;

• До ціни позову включається суми неустойки;

• Якщо позивач зазначив ціну не правильно, то ціну визначає суд, який зобов’язується перевіряти обґрунтованість і правильність ціни позову.

Порядок подання позовної заяви:

• Позовна заява подається до господарського суду у відповідності до правил підвідомчості підсудності;

• З поданням позовної заяви пов’язується обов’язок позивача і прокурора;

• Надіслати копії позовної заяви відповідно до ст 56 ГПК;

• З поданням позовної заяви пов’язаний обов’язок додати певні документи (ст 57 ГПК);

• Надсилання поштою або безпосереднє подання до суду;

• З поданням позовної заяви і винесенням ухвали про порушення справи пов’язане право відповідача надати відзив на позовну заяву. Відзив – це процесуальний документ в якому відповідач викладає свої заперечення проти позову.

Основні правила подання відзиву:

• Реалізація права пов’язана з моментом отримання відповідачем ухвали про порушення справи;

• Відзив надсилається до господарського суду в оригіналі та з документами, які підтверджують заперечення проти позову. Відзив повинен відповідати вимогам ст 59 ГПК;

• Копія відзиву надсилається позивачу, іншим відповідачам і прокурору;

• Оскільки ст 23 ГПК передбачена подання позову до кількох відповідачів то в цьому разі відзив може бути поданий спільно з усіма відповідачами або кожним окремо;

• Незважаючи на дизпозитивнсть норми ст 59, господарський суд може зобов’язати відповідача подати відзив і встановити строк для цього.

Об’єднання позовних вимог

Ч.1 ст 58 передбачено можливість об’єднання позовних вимог (йде про обьєдгання предмету позову)

Основні правила:

• Об’єднання можливе тільки для вимог, які пов’язані підставою виникнення і поданими доказами;

• Право на об’єднання належить позивачу, 3 особам з самостійними вимогами і відповідачу який подає зустрічний позов;

• Об’єднати можна не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів;

• Всі вимоги повинні бути підвідомчі господарському суду;

• Об’єднати можна як під час подання позовної заяви так і в процесі вирішення справи.

Порушення правил об’єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви

Відповідно до ч.2 ст 58 ГПК можливо об’єднати позовні заяви: