Тема: уява

1. Поняття про уяву

Відображаючи об'єктивну дійсність, людина не лише сприй­має те, що на неї діє в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і та­ких об'єктів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування своєї діяльності тощо.

Уява — це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Будь-який акт праці неодмінно містить в собі уяву. Не уявивши готовий результат праці, не можна приступати до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уя­ви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності. Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий резуль­тат своєї діяльності та шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до то­го, як виготовити певну річ, людина подумки створює її образ.

У житті людина створює образи таких об'єктів, яких у при­роді не було, немає й не може бути. Такими витворами людської уяви є фантастичні казкові образи русалки, килима-літака, Змія Горинича, в яких неприродно поєднані ознаки різних об'єктів. Проте якими б дивовижними не здавалися продукти людської уяви, підґрунтям для їх побудови завжди є попередній досвід лю­дини, ті враження, що зберігаються в її свідомості.

Уява — це процес створення людиною на основі поперед­нього досвіду образів об'єктів, яких вона ніколи не сприймала.

До створення нових образів людину спонукають різноманітні потреби, що постійно породжуються діяльністю, розвитком знань, ускладненням суспільних умов життя, необхідністю про­гнозувати майбутнє.

Створення образів уяви завжди пов'язане з певним відступом від реальності, виходом за її межі. Це значно розширює пізна­вальні можливості людини, забезпечуючи їй здатність передба­чення та творення нового світу як середовища свого буття. Діяльність уяви тісно пов'язана з мисленням. Орієнтуючи люди­ну у процесі діяльності, уява створює психічну модель кінцевого та проміжних результатів праці й цим забезпечує втілення іде­ального образу в матеріальний чи ідеальний продукт. Вибір способу дій, комбінування елементів в образах уяви здійснюють­ся логічними міркуваннями, виконанням різних розумових дій, завдяки чому зберігається зв'язок продуктів людської фантазії з реальністю, їх дійовий характер. Специфічність випереджального відображення реальності у процесі уяви виявляється в конкретно- образній формі у вигляді яскравих уявлень. У мисленні ця функ­ція здійснюється оперуванням поняттями, унаслідок чого в обра­зах уяви забезпечується опосередковане та узагальнене відобра­ження дійсності, що й робить їх реалістичними, життєвими.

Цінність уяви полягає в тому, що вона допомагає людині орієнтуватися у проблемних ситуаціях, приймати правильні рішен­ня, передбачати результат власних дій тоді, коли наявних знань ви­являється недостатньо для безпосередньої реалізації пізнавальної потреби. Завдяки уяві стають можливими результативна поведінка і діяльність особистості за умов неповної або сумнівної інформації.