- •1. Сутність та основні дефініції громадянського суспільства.
- •2. Основні концепції та підходи до розуміння громадянського суспільства.
- •3. Етапи становлення поняття та явища громадянського суспільства.
- •4.(?) Теоретичні та аналітичні моделі громадянського суспільства.
- •5. Національні особливості громадянських суспільств.
- •6. Вплив процесів трансформації на форму громадянських суспільств
- •7. Структура, інститути та функції громадянського суспільства.
- •8. Передумови формування та чинники, що визначають стан та рівні громадянського суспільства.
- •10. Епістемологічний вимір співвідношення громадянського суспільства і держави: емпіризм, критичний реалізм, ідеалізм, і конструктивізм.
- •11. Дві основні традиції розуміння громадянського суспільства: л-традиція та м-традиція.
- •12. Раціональний вибір, елітоцентричний та інституційний ракурси у поглядах на політичне суспільство і громадянське суспільство.
- •9. Онтологія громадянського суспільства: аналітико-дискурсивні теорії взаємодії держави і громадянського суспільства.
- •13. Громадянське суспільство і політика: ліберальне та комунітаристське трактування проблеми.
- •14. Принципи взаємодії громадянського суспільства і політичного суспільства.
- •15. Громадянське суспільство і держава: особливості співвідношення.
- •16. Громадянське суспільство і демократія: взаємодія та взаємовплив.
- •17. Громадянське суспільство у контексті соціальних трансформацій.
- •18. Роль громадянського суспільства у посткомуністичних демократичних перетвореннях.
- •19. Соціальний капітал: поняття та передумови створення.
- •20. Громадянське суспільство, соціальний капітал і політична участь
20. Громадянське суспільство, соціальний капітал і політична участь
Політична громадянськість формалізована, більшою мірою регульована державою і залежить не лише від соціального капіталу, а й від рівня легітимності влади та інших політично-правових чинників
Громадяни, здобуваючи соціальний капітал завдяки участі в організаціях громадянського суспільства, надалі можуть використовувати його для зміцнення демократичних принципів в управлінні державою.життєздатна мережа місцевих добровільних організацій створює соціальний капітал – громадянські цінності, навички і знання, – необхідні для консолідації демократії. "Люди, зацікавлені в демократії, її консолідації й ефективності, повинні в першу чергу сприяти формуванню громадянського суспільства.
Концепція соціального капіталу Роберта Д. Патнама складається з трьох компонентів2: моральних принципів і норм, соціальних цінностей (особливо, довіри) і соціальної інфраструктури (особливо добровільних асоціацій). Центральна теза Патнама – якщо регіон має добре функціонуючу економічну систему і високий рівень політичної інтеграції, то це є результатом успішного акумулювання цим регіоном соціального капіталу.
Соціальний капітал необхідний для успіху кожної країни в сфері нового глобального економічного і політичного устрою. здорова капіталістична економіка спирається в першу чергу на досить високий рівень соціального капіталу громадянського суспільства, що сприяє підвищенню самоорганізації в бізнесі, корпораціях і подібних структурах...
1
2