1. Сутність процесного підходу

Процесний підхід був вперше запропонований прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак, ці автори були схильні розглядати такого роду функції як незалежні одна від одної. Процесний підхід, на противагу цьому, розглядає функції управління як взаємопов'язані.

Теорію управління і результати наукових досліджень слід розглядати не як абсолютну істину, а мабуть, як інструменти, які допомагають нам зрозуміти неймовірно важкий світ організації. При правильному використанні теорія і результати наукових досліджень допомагають керівнику передбачити, що, цілком ймовірно, може трапитися, тим самим допомагаючи керівнику приймати рішення більш доцільно і уникати непотрібних помилок

Управління розглядається як процес, тому що робота по досягненню цілей за допомогою інших - це не якась одноразова дія, а серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожна з яких сама по собі є процесом, дуже важливі для успіху організації. Їх називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція теж являє собою процес, тому що також складається з серії взаємопов'язаних дій. Процес управління є загальною сумою усіх функцій.

Анрі Файоль, якому приписують первинну розробку цієї концепції, вважав, що існує п'ять вихідних функцій. За його словами, «управляти означає пророкувати і планувати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати». Інші автори розробили інші переліки функцій. Огляд сучасної літератури дозволяє виявити наступні функції - планування, організація, розпорядництво (або командування), мотивація, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, підбір персоналу, представництво та ведення переговорів або укладання угод, фактично майже в кожній публікації з управління міститься список управлінських функцій, який буде хоч трохи відрізнятися від інших подібних же списків.

У загальному вигляді процес управління складається з функцій планування, організації, мотивації і контролю. Ці чотири первинні функції керування об'єднані сполучними процесами комунікації й ухвалення рішення. Керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність. Воно припускає можливість впливу на окремих працівників і групи працівників таким чином, щоб вони працювали в напрямку досягнення цілей, що вкрай істотно для успіху організації.

2. Функції процесу управління

Процес управління складається з чотирьох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації і контролю .

2.1 Планування

Однoю з ocнoвниx фyнкцій мeнeджмeнту є плaнування

Плaнування - цe oдин з cпocoбoв, з домогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль всіх членів організації для досягнення спільних цілей. З дaнoї фyнкції починається процес управління, від її якості залежить успіх організації.

За допомогою планування керівництво намагається встановити основні напрями зусиль і прийняття рішень, які забезпечать єдність мети для всіх членів організації.

Планування в організації не являє собою окремої одноразової події в силу двох істотних причин. По-перше, хоча деякі організації припиняють існування після досягнення мети, заради якої вони спочатку створювалися, багато хто прагне продовжити існування як можна довше. Тому вони заново визначають чи змінюють свої цілі, якщо повне досягнення початкових цілей практично завершено. Друга причина, по якій планування повинне здійснюватися безупинно, - це постійна невизначеність майбутнього. У силу змін у навколишньому середовищі або помилок у судженнях, події можуть розгортатися не так, як це передбачало керівництво при виробленні планів. Тому плани необхідно переглядати, щоб вони узгоджувалися з реальністю. Наприклад, фірма раніше запланувала побудувати через п'ять років нову штаб-квартиру, використовуючи доходи від передбачуваного зростання прибутків на оплату будівництва. Якщо прибутки не зростуть в дійсності, як це передбачалося, або ці фонди повинні будуть використовуватися на більш нагальні завдання, фірмі доведеться переглянути плани свого майбутнього будівництва та діяльності. Залежно від змісту цілей і завдань можна виділити наступні форми планування та види планів:

Форми планування:

- Перспективне;

-Середньострокове;

- Поточне (бюджетне, оперативне);

Види планів:

1. У залежності від змісту господарської діяльності: плани виробництва, плани збуту, матеріально-технічного постачання, фінансовий план, план рекламної роботи, план по НЗП і ін.

2. У залежності від структури фірми: план роботи підприємства, секції, філії, відділу. Планування передбачає обгрунтований вибір цілей, визначення політики, розробку заходів, вибір методів досягнення цілей. Залежно від спрямованості і характеру розглянутих завдань розрізняють три види планування: стратегічне або перспективне; середньострокове і тактичне або поточне.