- •1.3. Вступ
- •1.4. Характеристика об’єкту.
- •2. Проектування календарного графіка будівництва
- •2.1. Обґрунтування терміну будівництва
- •2.2 Встановлення номенклатури і підрахунок об’ємів робіт
- •2.3. Специфікація збірних конструкцій і елементів
- •2.4. Калькуляція трудових витрат
- •2.5 Обґрунтування методів виконання робіт
- •3.1 Обґрунтування розміщення монтажних кранів і шляхів їх руху
- •3.2 Вибір монтажних механізмів та їх техніко-економічне порівняння
- •3.3 Техніко-економічне порівняння варіантів кранів.
- •3. Схема виконання робіт
- •3.4. Поперечна та поздовжня прив’язка шляхів руху крана
- •3.5. Обгрунтування розміщення тимчасових внутрішньо- майданчикових доріг
- •3.6. Обгрунтування розміщення тимчасових зон складування матеріалів
- •Розрахунок необхідної кількості транспортних засобів
- •Заходи з охорони праці, техніки безпеки, протипожежні заходи
- •6. Техніко-економічні показники проекту
- •7. Список використаної літератури
3.4. Поперечна та поздовжня прив’язка шляхів руху крана
Поперечна прив’язка, тобто відстань від осі підкранової колії до стіни будинку, який зводиться визначається згідно формули:
B = Rпов + Lбезп ,
де B – мінімальна відстань від осі підкранової колії до зовнішньої грані споруди, м; Rпов – радіус поворотної платформи крану (або другої виступаючої частини крану), приймають згідно технічної характеристики крану, м);
Lбезп. – безпечна відстань, мінімально допустима відстань від виступаючої частини крану до габариту будинку, приймають 0,7 м на висоті до 2 м і 0,4 м на висоті більше 2 м: B = 4,5 + 0,4 = 4,9 м.
Для визначення крайніх стоянок крану графічним методом послідовно роблять засічки на осі пересування крану в такому порядку: з крайніх кутів зовнішнього габариту будинку, з протилежного крану сторони, циркулем, розміром максимального вильоту стріли; із середини внутрішнього контуру будинку - мінімального вильоту стріли. Крайні засічки визначають згідно центру крану в крайньому положенні.
Довжина підкранової колії: Lп.к = Lк+Нк+2L г.ш. +2Lтуп ,
де Lк - відстань між крайніми стоянками крана; Нк- база крана (4,5 м); Lг.ш. - довжина гальмівного шляху крана (1,5 м); Lтуп - відстань від краю рейки до тупикового упору (дорівнює 0,5м).
Lп.к. =37+4,5+2∙1,5 +2∙0,5 = 45,5 м.
Визначену довжину підкранової колії корегують у бік збільшення із урахуванням кратності довжини ланки колії, тобто 12,5м. Мінімальна довжина колії, з якої, дозволяється експлуатувати баштовий кран, повинна бути не менше 25м, тобто дві ланки, та відповідати умові:
,
де 12,5 - довжина ланки підкранової колії; nл - кількість півланок.
Остаточно приймаємо довжину підкранової колії Lп.к.=50 м із nл=4.
3.5. Обгрунтування розміщення тимчасових внутрішньо- майданчикових доріг
Проектування будівельних автомобільних доріг в складі об’єктного буд.. майданчика виконують в такому порядку:
Розробляють схему руху транспорту і розміщення доріг в плані;
визначають параметри доріг;
встановлюють небезпечні зони і визначають додаткові умови експлуатації
визначають конструкцію доріг.
Як правило, тимчасові дороги повинні бути кільцевими, а на тупикових під’їз дах мають проектуватись і наноситись на плані роз’їзди і площадки розвороту транспорту.
Ширину проїжджої частини тимчасових доріг приймають при кільцевій схемі руху і руху транспорту в одну сторону-однополосної дороги з шириною проїжджої частини 3,5м, в інших випадках – двополосні з шириною проїжджої частини – 6м ; при використанні машин вантажопідйомністю більше 2,5т – 8м.
Радіуси заокруглень доріг визначають виходячи із маневрених якостей машин. Мінімальний радіус заокруглень 12м.
На ділянках доріг при русі транспорту колу в одному напрямку через 100м влаштовують площадки шириною 6м і довжиною 12-18м в зоні вивантаження матеріалів. Мінімальні відстані між дорогою і спорудою:
складськими площадками 0,5-1,0м;
підкрановими шляхами 0,5-12,5м;
віссю залізничної дороги 3,75м;
огорожею площадки 1,5м;
верхньою частиною траншеї чи котловану в залежності від якості грунтів 0,5-2,5м.
Не бажано прокладати тимчасові дороги над підземними комунікаціями.
