40%), Спостерігається відтік пластичних речовин з стебел

в зерно та покращуються технологічні властивості. Проте

всебічний аналіз цього питання показав, що при високій

температурі повітря, зокрема у озимої пшениці, скошеної

у валки на початку воскової стиглості, практично зразу

призупиняється поступлення пластичних речовин в зер-

но. Тому роздільне збирання в цей період може привести

до деякої втрати урожаю та якості зерна. Роздільне зби-

рання в середині воскової стиглості (вологість 27-32%) не

спричиняє негативного впливу на його врожай.

Вибираючи способи збирання, необхідно враховувати

наступні обставини. При зволоженні осадками пшениці,

зваленої у валки, відбувається знебарвлення та втрата

скловидності зерна, а іноді і його проростання. Тому роз-

дільне збирання доцільне в тих випадках, коли є можли-

вість підбір і обмолот вести не пізніше, ніж за 2-3 дні після

скошування.

Необхідно звернути увагу на ретельність вимолочу-

вання комбайном зерна у ярої м’якої пшениці сорту Коле-

ктивна 3. За біологічними властивостями він стійкий до

обсипання, але одночасно це пов’язано з утрудненим ви-

молотом зерна. Щоб не допускати втрат зерна необхідно

старанно відрегулювати комбайн, або використовувати

більш досконалі сучасні машини, або застосувати подвій-

ний обмолот.

З метою запобігання зігріванню зернової маси, мож-

ливих втрат якості та схожості насіння, необхідно щоб

обмолочене зерно в день збирання було ретельно очи-

щене від рослинних решток. При підвищеній вологості зе-

рна проводять підсушування шляхом активного вентилю-

вання з доведенням її до 13-14%.

Система удобрення.

Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає35—45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію.

Фосфорні і калійні добрива вносять під зяблеву оранку. Весняне їх внесення малоефективне. Внесені з осені добрива перемішуються з ґрунтом на всю глибину оранки і сприяють кращому розвитку кореневої системи та рослини в цілому. Найбільшу потребу у фосфорі рослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесенні добрив фосфор залишається малодоступним для рослин,оскільки не засвоюється так швидко ґрунтовим комплексом. Калій підвищує стійкість соломини до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос.

Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвинену кореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимою пшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи. Яра пшениця ефективно використовує добрива, які вносили під попередню культуру.

Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоні Лісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових ґрунтах рекомендується вносити N₄₅-₆₀ Р₄₅-₆₀ К₄₅-₆₀, на сірих та світло-сірих - N₅₀-₇₀Р₅₀-₇₀К₅₀-₇₀, на дерново-карбонатних ґрунтах Полісся - N_60-90P_60-90К_60-90.

При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N_90-120 P_60-90 К_60-90врожайність ярої пшениці може становити 40—60 ц/га і більше.

Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю. Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію (N_30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідно враховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На початку виходу в трубку проводять перше підживлення (N_20-40), а на у фазі колосіння) підживлюють вдруге (N₂₀-₄₀) для підвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. На норму і строк внесення впливають ті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.

СІВБА

Спосіб сівби - вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см). Для догляду за посівами можуть формувати технологічну колію.

 

Глибина сівби.

Глибина загортання насіння ярої пшениці при оптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше.

 

Норма висіву.

Через відсутність осіннього періоду кущіння яра пшениця має менший коефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому норма висіву у неї вища. У лісостеповій і поліській зонах рекомендується висівати м'якої пшениці 4,0-5,5 млн./га, у прикарпатській і карпатській - 5,5-6,0 млн./га схожих насінин. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0-5,5 млн./га, після гірших - 5,5-6,0 млн./га. Зміна норми висіву відбувається за тими ж принципами, що й в озимої пшениці.

 

Строки сівби.

Яра пшениця - культура раннього строку сівби, її розпочинають на початку весняних польових робіт - при настанні фізичної стиглості ґрунту. Насіння повинно якісно загортатись розпушеним ґрунтом. Не варто допускати висіву в перезволожений, неякісно підготовлений ґрунт.

За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої пшениці - цекінець березня - початок квітня.

Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби, ніж ярий ячмінь. Для одержання високого врожаю її потрібно посіяти раніше від ярого ячменю. Особливо чутлива до запізнення строків сівби тверда пшениця, що пов'язано з вповільненим вбиранням вологи насінням при проростанні.

Захист від хвороб.

Особливості застосування препаратів для захисту ярої пшениці від хвороб такі ж як на озимій. До внесення фунгіцидів на посівах ярої пшениці вдаються при досягненні критичного рівня ураження бодай однією з комплексу основних поширених хвороб (борошниста роса, септоріоз, іржа, фузаріоз колосу та інші) за сприятливої для їх подальшого розвитку погоди.

Боротьба із шкідниками.

На посівах ярої пшениці поширені ті ж шкідники, що й на озимій, тому економічні пороги шкідливості (табл. 2) та способи захисту аналогічні. Поширення шкідників і хвороб ярої пшениці має зональну особливість. Шкідники більшу загрозу створюють для зони Степу, хвороби - для західного Лісостепу і Полісся.

Захист від вилягання.

Регулятори росту хлормекватхлорид, стабілан, терпал, антивилягач запобігають виляганню пшениці. Їх вносять у районах достатнього зволоження та на посівах високорослих сортів. Посіви обприскують ретардантом у фазі кущіння.

Ранні обробки сприяють скороченню нижніх міжвузлів, а пізні - верхніх. Тому строками обробки можна скорочувати різні міжвузля і правильно формувати листкову поверхню.