Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема ДФК 1,2,3.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
543 Кб
Скачать
☆
  1. Контроль операцій з надання короткотермінових бюджетних позик, розрахунків з бюджетами нижчих рівнів за дотаціями та субвенціями здійснюється для:

  • перевірки правильності розрахунків і обґрунтувань;

  • визначення обсягів фактичного фінансування;

  • виявлення фактів нецільового використання коштів.

Наприклад, за клопотанням органів місцевого самоврядування видано бюджетну позику з обласного бюджету району, який прий- няв рішення про видачу позик суб’єктам господарювання за умови незабезпечення своєчасного фінансування видатків на заробітну плату установам освіти, охорони здоров’я.

На початку ревізії розрахунків за кредитами, наданими з бюджету та з установ банків під державні гарантії різним підприємницьким структурам, треба ознайомитись у бюджетній бухгалтерії фінвідділу з інформацією про стан заборгованості за кредитами, виданими з місцевих бюджетів різним підприємницьким структурам, про кредити під гарантію органів місцевого самоврядування. При цьому аналізуються дані про фінансовий стан підприємств, періоди видачі, обсяги коштів, обґрунтованість надання кредитів, розрахунки джерел погашення на базі даних договорів, термінів погашення, умов кредитування, передбачених відсотків за користування кредитами в планові терміни погашення, при простроченні термінів погашення. Важливо ознайомитись із програмами економічного та соціального розвитку регіону, станом їхнього виконання, щоб визначитись у напрямах контролю.

Основні напрями контролю:

  1. Перевірка обґрунтованості та доцільності надання бюджетних кредитів суб’єктам підприємницької діяльності, умов кредитування.

  2. Перевірка забезпечення кредитів, виконання кредитної угоди щодо цільового використання кредитів. Особливу увагу необхідно звернути на те, чи не спрямовувалися ці кошти на депозитні рахунки та приховане кредитування комерційних та інших структур недержавного сектору економіки. У разі використання коштів не за призначенням, ставиться питання про повернення кредиту. Треба враховувати, що бюджетні кредити можуть надаватися суб’єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, суб’єктам, які сплачують податки до бюджету відповідно до програм економічного та соціального розвитку регіону. Але ці кредити не повинні бути безпроцентними чи з нарахуванням відсотків, нижчих ніж розрахунковий рівень інфляції, і в договорах кредитування мають передбачатися штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту.

  3. За наявності простроченої заборгованості за бюджетними кредитами вивчаються питання про причини виникнення, ужиті заходи до погашення кредитів через реалізацію забезпечення (майна застави), через господарський суд про примусове стягнення боргу, відшкодування коштів бюджету.

  4. Детально вивчається інформація про кредити, наданні суб’єктам підприємницької діяльності під гарантії уряду держави чи місцевих адміністрацій органів самоврядування. Фіноргани повинні контролювати стан використання таких кредитів, уживати заходи до припинення кредитування, відшкодування раніше одержаних сум кредитів при виявленні фактів нецільового використання. Виявити факти погашення таких кредитів за рахунок гаранта (коштів місцевих бюджетів), визначають суми втрат і заходи до їхнього відшкодування за рахунок майна боржника.

Ревізія правомірності утворення та використання держав­них позабюджетних фондів проводиться за напрямами:

  1. Перевірка правомірності утворення позабюджетних фондів місцевих адміністрацій чи органів місцевого самоврядування відповідного рівня. Треба знати, що ці фонди не можуть утворюватися за рахунок бюджетних коштів.

  2. Контроль планування джерел надходжень коштів та фактич­них надходжень у фонди. Для контролю використовуються дані бухгалтерського обліку за дебетом рахунку «Поточний спеціальний рахунок бюджету по позабюджетних коштах», виписки банку з цього рахунку, платіжні доручення.

  3. Перевірка правомірності утворення та використання резервних фондів місцевих державних адміністрацій, органів самоврядування. Ці кошти зберігаються на окремих спеціальних рахунках у банках. Мають бути рішення про утворення, їхні нормативи за обсягом формування. Кошти витрачаються в кожному окремому випадку за рішенням цих органів і тільки за їхнім цільовим призначенням. Наприклад, резерв на виплату заробітної плати працівникам освіти в розмірі місячного фонду оплати праці з нарахуваннями на обов’язкове державне страхування утворюється за рахунок коштів місцевого бюджету, після тимчасового запозичення його коштів на основний рахунок бюджету повинен поповнюватися для відновлення обсягу фонду.

  4. Контроль за станом надходжень у позабюджетні фонди та правильністю використання підприємствами, установами й організаціями виділених їм з відповідного позабюджетного фонду коштів. Для цього безпосередньо на підприємствах і організаціях, які одержують такі кошти, проводиться перевірка наявності кошторисів, розрахунків до них, стану обліку таких коштів та використання за призначенням, достовірності звітності. Детально аналізуються дані первинних документів підприємства про використання коштів відповідно до цільового призначення, проводяться інвентаризації розрахунків, матеріальних цінностей, придбаних за рахунок таких коштів, установлюється відповідність і достовірність витрат коштів за номенклатурою, обсягом, а також обґрунтованість цін придбання й оприбуткування об’єктів після завершення обсягів робіт, достовір­ність даних актів виконаних робіт, послуг.

Ревізійна група обов’язково перевіряє виконання рішень попередньої ревізії з роботи фінансового органу та подає свій висновок щодо цього. У разі невиконання або часткового виконання заходів з’ясовують причини невиконання, винних службових осіб.

Здійснюючи поточну ревізію виконання місцевого бюджету, ревізійна група КРУ повинна дати оцінку стану контролю з боку місцевих фінансових органів і органів Державного казначейства за надходженням доходів відповідного бюджету, позабюджетних фондів та правильністю використання підприємствами, установами й організаціями виділених їм з відповідного бюджету коштів. Крім цього, фінансові органи вищого рівня повинні здійснювати нагляд за ходом виконання бюджету відповідними вико­навчими органами нижчого рівня.

Ефективність контролю виконання ревізованого бюджету характеризують дані про координованість роботи фінансових органів і органів Державного казначейства з іншими контролюючими органами, вжиття заходів за результатами перевірок, зокрема, запобігання незаконному витрачанню коштів та відшкоду­ванню виявлених перевірками незаконних витрат і збитків.

Одним з важливих питань стану контролю у фінансових органах є дієвість заходів, спрямованих на виконання розпоряджень Президента України, постанов КМУ з активізації боротьби з корупцією й організованою злочинністю, що їх розробляли фіноргани й органи Державного казначейства та подавали на розгляд і затвердження місцевим державним адміністраціям.

Під час ревізії бюджету регіону перевіряються якість контролю ревізованих фінорганів за станом фінансової роботи в сільських, селищних, міських радах, за виконанням бюджетів сільських, селищних і міських рад, координованість цієї роботи з від­повідними контрольно-ревізійними підрозділами ДКРС і податковою інспекцією.

Складовою оцінки як умови забезпечення ефективності фінансового контролю є стан роботи з кадрами, їхня плинність, розстановка та виховання, трудова та службова дисципліна, робота з підвищення кваліфікації, укомплектованість, виконання рішень вищих органів і власних рішень.

За результатами ревізії виконання бюджету складається акт комплексної ревізії.

У разі потреби матеріали ревізії виносяться на обговорення в колективах перевірених органів, організацій, підприємств, установ, оприлюднюються через засоби масової інформації.

Результати ревізій виконання бюджетів і стану роботи фінансових і казначейських органів цих регіонів доповідаються місцевим дер- жавним адміністраціям та розглядаються на засіданнях, для участі в роботі яких у райони (міста) виїжджають керівні працівники обл- фінуправліннях чи КРУ. Керівництво облфінуправління та КРУ в області вирішує також питання про необхідність розгляду наслідків ревізій на засіданні обласного фінуправління.

При виявленні істотних порушень фінансової дисципліни, недостач коштів і матеріальних цінностей, інших зловживань матеріали ревізії передаються слідчим органам і одночасно ставиться питання про звільнення від займаних посад винних осіб.

Якщо діями чи бездіяльністю посадових осіб державі або юридичній особі заподіяні збитки, але їхні дії в кримінальному порядку не розглядаються, належить поставити питання перед керів­ником перевіреної або вищої за підпорядкованістю організації про подання цивільних позовів на винних осіб.

За наслідками проведених ревізій у межах наданих прав органи КРУ оформлюють рішення про застосування фінансових санк­цій та накладання адміністративних стягнень. У разі заперечень щодо фінансових стягнень питання вирішується з оскарженням у КРУ вищого рівня, а далі — у господарському чи народному суді, рішення якого є остаточним.

20