- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
Под защитой памяти понимается система правил, которые на аппаратном уровне регламентируют доступ к данным и командам в памяти в зависимости от их уровня защищенности и уровня привилегированности.
В микропроцессоре реализовано 4 уровня привилегий:
-0 - высший;
-1;
-2;
-3 - низший.
Защита памяти имеет дело с такими понятиями:
DPL (Descriptor Privilege Level) – уровень привилегированности сегмента. Находится в байте доступа дескриптора сегмента (биты 5-6).
RPL (Request Privilege Level) – запрашиваемый уровень привилегий. Находится в сегментном регистре (биты 0-1).
CPL (Current Privilege Level) – текущий уровень привилегий. Хранится в поле RPL регистра сегмента кода (CS).
Правила зашиты памяти:
1. Доступ к сегментам данных:
max (CPL, DPL) <= DPL.
Если принять CPL=RPL, то CPL <= DPL.
Т.е. уровень привилегий текущей задачи должен быть не ниже уровня привилегий необходимого сегмента данных.
2. Доступ к сегментам стека:
CPL=RPL=DPL.
Т.е. можно обращаться только к стеку с таким же уровнем привилегий, как и у текущей задачи.
3. Доступ к сегментам кода:
Для доступа к сегментам кода используются межсегментные команды JMP, CALL, RET.
а). Всегда одна программа может вызвать другую, если они находятся в одном кольце защиты.
б). Никогда программа с более высоким уровнем привилегий не может вызвать программу с более низким уровнем привилегий. Только в многозадачном режиме программа любого уровня может вызвать программу любого другого уровня.
в). Кроме двух описанных ниже случаев, программа с более низким уровнем привилегий не может вызвать программу с более высоким уровнем привилегий:
- вызов подчиненных программ (т.е. программ, которые имеют бит С=1 в байте доступа). Поле CPL не меняется.
- вызов программ через шлюз вызова. Допускается доступ не ко всей программе, а только к определенной разрешенной точке программы. Эта точка называется шлюзом. При этом программа будет работать на более высоком уровне привилегий.
Правила доступа для шлюзов:
Max (CPL, RPL) <= DPL шлюза.
Но CPL >= DPL вызываемой программы.
2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
Многозадачность имеет следующие аппаратные средства поддержки:
1. Каждая задача должна иметь свой сегмент состояния TSS (Task State Segment):
Минимальный размер TSS – 104 байта.
Последние две строки – необязательная информация.
Бит Т – бит трассировки.
Селектор возврата содержит селектор той задачи, которая вызвала данную по команде CALL.
Содержимое регистров МП, которое хранится в TSS данной задачи, называется контекстом задачи.
2. Каждый TSS должен иметь свой дескриптор.
Формат байта доступа дескриптора TSS:
7 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
0 |
P |
DPL |
0 |
1 |
0 |
B |
1 |
|
Если задача была вызвана, то B(Busy)=1. Если B=1, то задачу вызвать нельзя. Поэтому рекурсивный вызов задач невозможен.
3. Регистр задач TR (Task Register): в нем хранится селектор TSS текущей задачи.
Механизм переключения задач:
Переключение задач осуществляется межсегментными командами JMP, CALL, IRET.
JMP <селектор> <смещение>
CALL <селектор> <смещение>
1. Микропроцессор (МП) из регистра TR определяет адрес TSS текущей задачи и переписывает в TSS содержимое регистров текущей задачи (контекст задачи).
2. Для команд JMP и CALL МП берет селектор из команды, а для команды IRET – селектор из поля возврата TSS. Селектор загружается в регистр TR => текущей становится новая задача.
3. По селектору МП находит в памяти TSS новой задачи. Из TSS МП загружает регистры новым содержимым. Это называется переключением контекста задачи.
4. Поле <смещение> не используется.
5. В новой задаче устанавливается бит B(Busy)=1. Если была команда JMP или IRET, то бит В предыдущей задачи сбрасывается. При CALL – не сбрасывается (т.к. задача не может вызвать саму себя). Рекурсия запрещена, т.к. каждая задача имеет только один TSS. При рекурсии мы потеряем старое содержимое TSS. Но внутри задачи рекурсия разрешена.
6. В регистре CR0 есть бит TS (Task Switched). При любом переключении задач бит TS устанавливается в 1. Если при этом встретится программа сопроцессора, то вызывается исключение №7 (FPU недоступен). Бит TS аппаратно не сбрасывается. Поэтому каждая задача должна сама сбрасывать бит TS.
7. При выполнении команды CALL устанавливается бит NT (Nesting Task) в поле регистра флагов TSS. Если NT=1, то команда IRET выполняет действия, описанные выше. Если NT=0, то IRET выполняется обычным образом.
