37. Процентна ставка та попит на інвестиції.

Крива IS відбиває взаємозв'язок між процентною ставкою і рівнем дохо ду, який виникає при рівновазі на товарному ринку. Використаємо функцію попиту на інвестиції і графік "кейнсіанського хреста" для визначення того, яким чином змінюється рівноважний доход при зміні процентної ставки.

Відомо, що процентна ставка являє собою витрати, що виникають при отриманні кредиту для фінансування інвестицій. За інших рівних умов, чим вища ставка процентатим нижчий рівень планових інвестицій (/). Таку залежність відтворює графік інвестиційної функції. Зменшення інвес тиційних видатків скорочує заплановані сукупні витрати в економіці і зсуває графік планових витрат донизу, що, в свою чергу, скорочує рівно важний рівень доходу (У). Ця залежність показана на графіку "кейнсіанського хреста". Аналогічним чином зміна процентної ставки впливає і на рівень.Отже, існує сталий зв'язок між процентною ставкою і доходом (У): при підвищенні ставки рівень доходу в економіці зменшується. Крива IS узагальнює цей негативний зв'язок і тому має від'ємний нахил.

Таким чином, крива IS — це графічна інтерпретація залежності міме процентною ставкою і рівнем доходу, яка з'являється в результаті взаємодії функції інвестицій і "кейнсіанського хреста". При заданій ставці процента кожній точці кривої IS відповідає певний рівень доходу. Оскільки "кейнсіанський хрест" визначає рівноважний рівень доходу, при якому за плановані витрати економічних аґентів дорівнюють їхнім фактичним витратам і, відповідно, встановлюється рівність між плановими й фактичними інве стиціями та заощадженнями в економіці, то IS є кривою рівноваги на ринку товарів. Товарний ринок може досягти рівноважного стану шляхом зміни або У, абоабо обох змінних разом. Причому, чим менший доход (У), тим вищою має бути ставка процента щоб досягнути точки рівноваги.

Крива IS будується на основі певних передумов і, зокрема, припускає, що очікуваний використовуваний доход, державні видатки і податки фіксовані. Але зміна державних витрат чи рівня податків впливає на обсяг попиту на товари та послуги в економіці, наслідком чого є зміна рівня доходу. Зростання державних закупок або зменшення податків збільшують сукупний попит в економіці і викликають зсув кривої планових витрат угору. В результаті цього при будь-якій заданій процентній ставці встанов люється вищий рівноважний рівень доходу. В графічній інтерпретації ско рочення податків (Т) і збільшення державних видатків (G) пересувають криву IS праворуч вгору. Аналогічним чином зменшення G та зростання Т зсувають криву IS ліворуч вниз. Отже, Т і G є екзогенними змінними, які визначають положення кривої IS.

38. Суть причини, види, типи та методи вимірювання інфляції.

Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці. Цей показник вимірюється за допомогою індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятораВВП тощо) як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%. Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась). В економіці немає якогось одного виду інфляції, оскільки вона виникає під впливом багатьох факторів. Одні види інфляції зумовлює попит, інші —пропозиція. Тому й розрізняють два типи інфляції:інфляція попиту;інфляція пропозиції.Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, намагаючись зрівноважити попит та пропозицію, зростають.Інфляція пропозиції (витрат) виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття та неповного використання виробничих ресурсів.Таким чином причиною інфляції є порушення закону грошового обігу,

внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них. Це й викликає зростання загального рівня цін. Провідним чинником інфляції є зростання грошової маси. Проте саме по собі зростання грошової маси не спричиняє інфляції. Інфляція з'являється лише тоді, коли темпи зростання грошової маси випереджають не тільки темпи

зменшення швидкості обігу грошової одиниці, а й темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого й обслуговує грошова маса.Отже до факторів інфляції відносять:зростання грошової маси;зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального

обсягу суспільного продукту. Вплив кожного з цих чинників може призвести до порушення законівгрошового обігу, внаслідок чого кількість неповноцінних грошей в обігу перевищить потреби в них, що і зумовить початок процесу інфляції чи знецінення грошей. В залежності від того, яким темпом зростають ціни, розрізняють три види інфляції:повзуча інфляція (якщо ціни зростають темпом до 10% на рік);галопуюча інфляція (при темпах зростання цін від 10 до 100% на рік);гіперінфляція (темпи зростання цін перевищують 100% на рік) Використовують такі методи подолання інфляції: обмеження емісії грошей (емісія — це випуск в обіг додаткової кількості ігрошей). заходи щодо стимулювання зростання суспільного продукту. (Наслідком цього також стає зменшення темпів інляції та стабілізація купівельної спроможності грошей). заходи щодо підвищення довіри до національної грошової одиниці. У такому разі населення вже не буде намагатись якомога швидше позбутись цієї грошової одиниці. Остання знову зможе виконувати функцію засобу

збереження вартості, що приведе і до зростання грошових заощаджень).

39. Дефіцити державних бюджетів. Джерела покриття дефіциту державного бюджету. Державний бюджет - система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це - щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. Причини дефіциту бюджету пояснюються цілим рядом факторів:

* зниженням рівня суспільного виробництва; * глибокою структурною й технологічною незбалансованістю виробництва, постійним виснаженням природних ресурсів, зниженням науково-технічного потенціалу; * послабленням контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, постійним зростанням цін, інфляцією; * нераціональною зовнішньоекономічною діяльністю держави; * великомасштабним оборотом "тіньового" капіталу; * великими непродуктивними витратами, приписками, крадіжками, втратами виробленої продукції.У країнах із фіксованою кількістю грошей в обігу можуть бути застосовані три способи покриття дефіциту бюджету - жорсткіше оподаткування, емісія паперових грошей, що веде до інфляції, державні позики, які спричиняють зростання державного боргу. дним з головних напрямів удосконалення бюджетної системи в умовах ринкових відносин є демократизація формування та використання всієї системи бюджетів. В Україні необхідно створити таку систему формування й використання бюджету, яка б зацікавила й виробників, і органи влади всіх рівнів збільшувати доходи та найефективніше їх використовувати. Згідно з новим Законом України "Про бюджетну систему України" необхідно провести глибоку реформу бюджетної системи країни. Реформою бюджетної системи передбачається:* по-перше, реальне розмежування фінансової та податкової системи; * по-друге, реальне розмежування фінансів державних підприємств і державного бюджету; * по-третє, розробка зведеного балансу фінансових ресурсів держави - доходів і витрат усіх без винятку юридичних і фізичних осіб, через які проходить розподіл і перерозподіл національного доходу; * по-четверте, здійснення децентралізації державних фінансів, структурного розмежування державного та місцевих бюджетів за джерелами надходжень та витрат. Передбачається, що на республіканському рівні здійснюватимуться лише ті витрати, які мають загальнодержавну вагу. Тому необхідно, щоб кожна ланка бюджетної системи мала чітко визначену законом дохідну базу