46. Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету

Амер. економіст А. Лаффер вважає, що за певних умов зменшення рівня оподаткування до певної межі може викликати збільшення ВВП як податкової бази і тим самим забезпечить навіть зростання податкових надходжень до бюджету.

Крива Лаффера відбиває зв’язок між податковими ставками (ПоС) і податковими надходженнями (ПН).

Осн. ідея Лаффера полягає в тому, що за умови зростання податкової ставки від нуля до 100% податкові надходження спочатку збільшуються від нуля до певної максимальної величини (ПН2), а потім зменшуються знову до нуля. Згідно з кривою Лаффера, точка ПоС1 відображає такий стан в економіці, коли діючі податкові ставки є надмірними. Це означає, що вони стримують ділову активність, тобто не створюють необхідних стимулів для збільшення ВВП як податкової бази до такого рівня, за яким податкові надходження могли б досягти свого максимального значення.

Отже, за кривою Лаффера, якщо діючі податкові ставки є надмірними, то їхнє оптимальне значення дозволить збільшити вир-во за умов незмінності або навіть зростання податкових надходжень. Досвід застосування цієї теорії на практиці не дав однозначної відповіді щодо її ефективності.

47. Фактичне, потенційне та циклічне бюджетне сальдо

З метою впливу на стан державного бюджету циклічних коливань та дискреційних заходів бюджетно-податкової політики розраховують бюджетне сальдо, яке розраховують різницею податків та державних закупівель.

Бюджетне сальдо буває:

Фактичне(BSф) – характеризує стан державного бюджету в умовах фактичного рівня зайнятості. Обчислюється BSф = Уф*СПК – G.Таке сальдо відображає вплив на бюджет циклічних коливань та бюджетно-податкової політики.

Потенційне (BSп) =Уп*СПК – G. Відображає стан економіки в умовах повної зайнятості, коли економіка функціонувала в умовах повної зайнятості.

Циклічне(BSц)= BSф – BSп. Відображає стан економіки в умовах повної зайнятості, що приводить до вираження доходу державним бюджетом.

48. Державний борг та ефекти витіснення

Державний борг – це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам держаних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджетів. Він має свою класифікацію :

Залежно від суб’єктів кредитних відносин: внутрішній(заборгованість держави фірмам та домогосподарствам даної країни) та зовнішній(заборгованість держави іноземним урядам, фірмам, організаціям).

Залежно від структури боргових зобов’язань: монетизований (складається з боргів опосередкований кредитними інструментами держави з банками) та немонетизований (включає заборгованість держави з державних замовлень та надання послуг державним установам; з заборгованість трансфертів, зарплати, тощо).

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є : перевищення темпів зростання державних витрат над темпами зростання державних доходів; систематичний дефіцит державного бюджету; дискреційна бюджетно-податкова політика направлена на зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат; дія автоматичних стабілізаторів; залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти, тощо. Вплив державного боргу на економіку може бути позитивним та негативним(скорочення споживання населення збільшення податків, тощо).

Існує ряд чинників, які впливають на умови погашення державного бюджету. До них відносять: зміна курсу національної валюти до долара за зобов’язаннями зовнішнього боргу в доларовому еквіваленті, зміна відсоткових ставок за користування іноземними кредитами, рівень відсотка за облігаціями внутрішньої державної позики.