[Ред.] Генетичні типи рельєфу
Генетичні
типи рельєфу — це комплекси елементарних
форм, подібні за зовнішнім виглядом,
походженням, що закономірно повторюються
на певній території. Територіальне
відокремлення їх може бути пов'язане
з:
особливостями
геологічної
структури
(наприклад, східчастий тип рельєфу), що
переважає;
впливом
якого-небудь зовнішнього фактора
рельєфотворення (льодовиковий,
водноерозійний, еоловий та інші типи
рельєфу), що панує;
впливом
тектонічного
фактора (первинно-тектонічний тип
рельєф).
Одна
з актуальних і найбільш складних
проблем — створення генетичної
класифікації рельєфів, що необхідна не
тільки для теоретичних узагальнень,
але й для геоморфологічного картографування.
В СРСР
була розроблена класифікація, в основу
якої покладене виділення великих
генетичних категорій рельєфів, обумовлених
переважним впливом ендогенних або
екзогенних рельєфотворчих процесів.
Форми
рельєфу, в утворенні яких головна роль
належить ендогенним процесам, належать
до морфоструктур. У морфоструктурах
чітко відбиваються геологічні структури
земної кори. Так, платформним
геологічним структурам з горизонтальним
заляганням шарів у рельєфі відповідають
головним чином рівнинні
області, а складчастим структурам —
гірські країни. Дрібніші форми рельєфу,
що мають переважно екзогенне походження
(річкові
долини,
яри,
бархани,
моренні
гряди
та інше), виділяються як морфоскульптури.
Генетичним
вивченням рельєфу займається геоморфологія.
Результати вивчення рельєфів знаходять
застосування при вирішенні багатьох
завдань: при меліорації,
інженерно-технічних вишукуваннях,
пошуках корисних копалин та інше.
