Озера безстічной подового район у та Придніпровськи озера
До озер даної групи відносять наступні озера :
Верхнє Солонецьке – прісні, заплавне озеро у Голопристаньському районі Херсонської обл. Довжина 2 км, ширина до1 м, площа дзеркала 1,4 км2, глибина 2 м. Улоговина озера неправильної форми, береги низки, заболочені, Дно вкрито шарам чорного сапропелевого мулу.
Генічеське – солоне озеро Генічеському р-ні Херсонської обл., розташоване на п-ві Семенівський Кут в межах Арабатської Стрілки. Довжина 4,5 км, ширина до 2.9 км, площа 9,2 км2, глибина 0.5-0.6 м. Улоговина озера займає колишню затоку Сиваша з яким сполучене каналом. Солоність до 150%0, на дні темно сірий мул.перекритий шаром самосадної солі (щорічно добувають 12 тис.тон кухонної солі).
Грязьови озера - це солоні озера Голопристаньське, Соляне та Гопри Голопристаньського району Херсонської обл. Розташовані біля м. Гола Пристань .Завдовжки не більше 1 км, ширина 0,5-0.7 км , площа змінюється від 0,75 до 1,2 км2, глибина до 1,2 м . береги низовинні мулисті. Живляться підземними водами та атмосферними опадами. Дно покрито лікувальними сіро-синіми грязями. (санаторій Гопри).
Озера Кримського півострову
На Кримському півострові - понад 50 солоних озер, які відносять до наступних груп:
Євпаторійська група солоних озер знаходиться на узбережжі Чорного моря поблизу м. Євпаторія . Налічує 14 озер, найбільші з них – Сасик, Лакське, Казил-Яр, Ойбурзьке, Мойнацьке. Утворились у результаті відокремлення від моря піщаними пересипами вузьких морських заток, або при затопленні балок морськими водами при підвищенні рівня моря. Живляться озера даної групи переважно за рахунок підземних та фільтраційних морських вод, частково атмосферними опадами. Івпоторійськи озера належать до натрієво – хлоридної групи, мають велику концентрацію солей від 100 до 200 %0, тому відбувається природне осідання кухонної солі;.
Перекопська група солоних озер, яка знаходиться на південну – сході від Перекопського перешийку. До них належать 5 великих – Агульське (Кирське), Красне, Кияцьке, Кирлеуцьке, Старе озеро та 4 невеликі – Агульське ( Янгул), Кругле, Чайка та Пасурман. Улоговини озер являють собою поди (плоскодонні замкнуті зниження рельєфу ). Береги складаються з лесовидних суглинків. Західні та північні береги переважно круті, висотою до 13 м, південні - пологі. Рівень води в озерах даної групи на 0,1-0,5 м нижче рівня моря. Глибина змінюється від 0,7 -1,0 м. Влітку периферійна частина озер перетворюється на солончаки, окремі озера пересихають. Живляться підземними та поверхневими водами та атмосферними опадами.
Керченська група солоних озер, що живляться морськими підземними водами:
Тобéчицьке – утворилось внаслідок затоплення морем пригирлової ділянки Тобéчицької балки;
Узунларське. – від Чорного моря відокремлено піщано – черепашковим пересипом, довжиною 10 км, шириною 1,5 км;
Чокрáцьке - від Азовського моря відокремлено піщано – черепашковим пересипом, довжиною 6,0 км, шириною 0,3 км;
Комиш – Бурунське - від Керченської протоки відокремлено піщано – черепашковим пересипом, довжиною 2,0 км, шириною 0,9 км;
Болото – ділянка земної поверхні з надмірним зволоженням, на якій зростає специфічна вологолюбна рослинність.
За геоморфологічними умовами розділяють заплавні, долинні, схилові, притерасні, староруслові болота .
Самим великим на території Причорномор’я є заплавні болота, які розташовані у пониззі Кілійського гирла Дунаю – це Дунайські плавні. Їх площа складає 14,8 тис га. З 1981 року Дунайськи плавні є заповідником. Більша частка флори і фауни території занесена у Червону Книгу України. Наприклад : флора - плавучий водяний горох, аморфа кущава; фауна – дунайський лосось, севрюга, сазан, оселедець чорноморський.
Також зустрічаються болота яки утворюються в місцях не глибокого залягання, або виходу на поверхню підземних вод ( частіше це дно балок).
Підземні води – води, що заповнюють пустоти гірських порід .Підземні води Причорномор’я відносяться до Причорноморського артезіанського басейну. В залежності від хімічного складу вони можуть бути столові, лікувально – столові, лікувальні.
Найбільш відомі джерела мінеральних води - Євпаторійське, Сакське, Одеське, Куяльницьке, Очаківське .
Таблиця 6.1