Морфометричні характеристики Дніпровських водосховищ

Назва водосховища	Рік заповнення	Площа водного дзеркала , км2	Довжина, км	Мах . ширина, км	Мах.глибина, м	О’бєм, км3
Київське	1965-1966	922	110	12	14,5	3,73
Канівське	1973-76	582	123	8	21	2,48
Кременчуцьке	1960 -61	2250	149	28	20,5	13,5
Дніпродзержинське	1963-64	567	114	8	16	2,45
Дніпровське	1931-34	410	123	7	53	3,3
Каховське	1955 -56	2155	230	25	24	18,2

Головним в каскаді і самим північним є Київське водосховище (розташоване на території Білорусії та Чернігівської і Київської обл.). Перекриття Дніпра здійснювалось за допомогою греблі Київської ГЄС. Розташоване водосховище у лісовій зоні України і приймає воду верхнього Дніпра (57% стоку) і Прип’яті (38% стоку). Мали притоки ( Уж, Тетерев, Ірпінь) формують 5% стоку.

Мілководні ділянки (з глибинами до 2,5-3 м) займають 33% площі водосховища. Більша їх частина заросла очеретом та рогозою утворивши смуги завдовжки 150-200 м.

Води водосховища насичені залізом ( це відчувається вплив річки Прип’ять яка несе води з боліт і тому характеризуються слабо кислою реакцією, яка здатна розчинювати залізо у воді), у водосховище йде акумуляція марганцю, відчувається нестача у воді кисню, особливо у зимні місяці. Хоча якість води вважається в цілому задовільною, спостерігаються перевищення нормативних показників вмісту гумусу та органічних речовин, погіршенні газового режиму. Влітку погіршення якості води йде при її цвітінні ( відмиранні сині-зелених водоростей).

Мінералізація води коливається по сезонах від 120 (квітень - травень) до 350-380 мг\г (лютий-березень).

Тваринний світ налічує біля 170 видів зоопланктону,230 донних безхребетних та 45 видів риб ( найпоширеніші лящ, щука, плітка).

Частина акваторії і узбережжя водосховища знаходиться у складі Дніпровсько - Тетерівського заповідного лісомисливського господарства.

У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС відбулося забруднення донних відкладень водосховища радіонуклідами. Для їх затримання у верхній частині водосховища та на пригирлових ділянках річок Ужу та Тетерева споруджено донний уловлювач об’ємом 6 млн м³ , крім того, на правих притоках Дніпра ( в районі водосховища ) та на каналах осушувальної системи встановлені фільтраційні запруди. Ці заходи дали змогу зменшити забруднення води У Дніпрі нижче Київського водосховища.

Нижче греблі Київської ГЕС розташовано Канівське водосховище (Київська, Черкаська обл..) , яке утворилося шляхом перекриття русла Дніпра греблею Канівської ГЕС .. У район акваторії його ввійшли ділянки Дніпра , з верху обмеженні Київським а з низу Кременчуцьким водосховищами. Великий вплив на формування гідрохімічного режиму водосховища мають стічні води Києва. Мінералізація по сезонах коливається від 240-360 мг\л. Мілководна частина займає 24 % площі водосховища в більшості ,це лівобережжя. Мілководдя –це місце нересту риб.

Для охорони прибережної смуги та акваторії створюють водоохоронні зони ( загальною площею близько 50 тис.га), проводять агролісомеліорації.

Далі по течії Дніпра знаходиться саме велике за площею Кременчуцьке водосховище (Черкаська, Полтавська, Кіровоградська обл), яке поповнюється водами Канівського водосховища та притоками Дніпра ( Золотоноша, Сула, Рось Ольшанка та ін)і утворилося при спорудженні Кременчуцької ГЕС. Мінералізація води невисока 225-298 мг\л, великий вміст кисню 4.5-15 г\л (42-174% насиченості). Мілководдя займає 18,4 % , на ньому поширена водяна рослинність . Влітку спостерігається цвітіння води ,яке охоплює 70% площі водосховища. Комплекс водоохоронних заходів заключається у реконструкції та будівництві очисних споруд, у лісонасадженні, та регулюванні росту водяної рослинності. Санітарно-біологічна ситуація на даному водосховище вважається задовільною.

Нижче греблі Кременчуцької ГЕС розташоване відносно невелике внутрікаскадне водосховище Дніпродзержинське. Знаходиться воно у північній частині степової зони. Водосховище відноситься до річкового типу водойм з дуже розчленованою береговою лінією, з затоками у місці впаданні притоків Дніпра ( найвелика Ворсклинська, у місці впаданні р. Ворскла). Характеризується водосховище максимальним водообміном серед дніпровських водосховищ та постійним гідрологічним режимом. Вміст кисню коливається від 6.3 -12.9 мг\л, ступень насиченості 54-106 %. Дефіцит кисню відмічається локально у місцях саросу стічних вод.

Далі знаходиться саме невелике за площею ,але саме глибоководне руслове внутрикаскадне водосховище Дніпра - Дніпровське. Це перше водосховище яке було побудоване вздовж долини річки Дніпро. Знаходиться у степовій зоні країни . На відміну від інших водосховищ каскаду Дніпровське має нижчі показники якості води.

На території Причорномор’я нижче величезної греблі Дніпрогесу розташовано саме довге водосховище дніпровського каскаду – Каховське ( Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська обл.), саме південне водосховище. Перепад води між Дніпровським та Каховським водосховищами складає більше 45 м. Розташовано воно у нижній течії Дніпра від Запорожжя до Нової Каховки. Водосховище достатньо глибоке (5% площі мілководдя) і мало проточне ( має саму низьку проточність в каскаді 1,6 см\с. Тому чаша водосховища замулена, шар мулу від 16,8 см до 1м. У каскаді дніпровських водосховищ вважається резервним, користування повним об’ємом здійснюється в окремих випадках (наприклад при високому повені).

Як саме південне водосховище характеризується достатньо великими показниками сумарної сонячної радіації , що впливає на заростання, особливо мілководної поверхні водосховища. Якість води у нормі, але іноді зустрічається забруднення верхів’я водосховища фенолами, нафтопродуктами, важкими металами.

Водойми Дністра та Південного Бугу

Щедрінське водосховище на річки П.Бух у Хмельницькому районі . Будівництво здійснено у 1954-1958 р. Довжина 20 км, максимальна ширина 2,47 км, площа дзеркала 13,31км², глибина 5,1 м (міn 2,3 м),береги пологи заболочені. Водосховище створено для регулювання річного стоку, водовикористання та с/г нужд. Зараз води водосховища забруднени стоками, тому кількість азоту та фосфору підвищена.

Карачунівське водосховище на р Інгулець, в межах Криворізького р-ну Дніпропетровської обл. Почато 1932 р, 1955-58 реконструкція та введення нового гідровузла. Довжина 35 км., ширина 5,3 км (міn 1,3 м), площа 4.4 км², глибина 6.9 м. Береги низки поросли очеретом, поширені ерозійні процеси. Мінералізація 300-700мг\л, інолі 1400 мг\л. Водосховище відноситься до водойм багаторічного регулювання, в основному регулює стік Інгульця. Використовується для промислового водопостачання та для зрошення.

Ладижинське водосховище на Південному Бузі, в межах Вінницької обл. Створено 1964 році як водойма - охолоджувач Ладижинської ДТЕС. Відноситься до водосховищ тижневого регулювання. Довжина 45 км, ширина до 1,2 км, максимальна глибина 7,2 м. Термічний та льодовий режим залежить значною мірою від надходження підігрітих вод з ДТЕС (літом температура води +29 ⁰С , а зимою +3-5 ⁰С). Воду крім цільового призначення використовують для зрошення та теплопостачання.

Ташлицьке водосховище – розташоване в Арбузинському р-ні Миколаївської обл. У басейні річки Південний Буг в балці Ташлик. Споруджено 1979-82р. Як водойма - охолоджувач Південноукраїнської АЕС. Довжина 10 км, максимальна ширина 1.8 км, максимальна глибина 46 м ( міn 10 м), площа 10 км².Водосховище не замерзає температури води влітку досягає +40 ⁰С,взимку +15⁰С. Мінералізація 240-2700мг\л. Характери високий вміст сульфідів і хлоридів. Вода забруднена сполуками азоту та фосфору.

Береги водосховища підвержені водній та вітрової ерозії, тому для запобігання цього проводять залужування багаторічними травами берегів.