3. Функції і принципи цивільного права.

Функції ЦП – основні напрямки впливу ЦП на суспільні відносини, що складають предмет ЦП.

Основні функції ЦП:

1. Регулятивна;

2. Охоронна;

3. Виховна;

4. Додатково виділяють компенсаційну.

Принципи ЦП – це основні ідеї, засади, положення на підставі яких відбувається регулювання цивільно-правових відносин.

Принципи ЦП:

1. неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, тобто ніхто немає права втручатись у особисте та сімейне життя фізичної особи без її згоди, окрім випадків, що прямо передбачені Конституцією України;

2. неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Цей принцип забезпечує особі гарантію її економічної незалежності та майнової відокремленості від інших учасників цивільних правовідносин;

3. свобода договору, цей принцип означає, що учасники цивільних правовідносин вільні у можливості вступу у договірні відносини, а також у виборі виду договорів, контрагентів та умов договору тощо;

4. свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5. судовий захист цивільного права та інтересу, тобто у випадку порушення цивільного права чи інтересу, а також у випадку створення перешкод щодо їх здійснення особа має гарантовану можливість захистити їх у судовому порядку. При цьому особа має право захищати цивільні права та інтереси як в судах загальної юрисдикції, так і до спеціалізованих та третейських судах;

6. справедливість, добросовісність та розумність.

4. Система цивільного права України.

Система ЦП – це упорядкована сукупність цивільно-правових норм, розміщених у певні правові інститути.

З огляду на системність цивільного права як галузі слід виокремити його структуру, яка вибудована за пандектною системою (загальна частина, речове право, зобов’язальне право, сімейне право, спадкове право):

1. Загальну частину, яка містить цивільно-правові норми, що поширюють свою дію на весь спектр цивільних правовідносин і стосуються джерел цивільного права, суб'єктів, об'єктів, змісту та підстав виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин, здійснення цивільних прав та їх захист тощо;

2. Особливу частину, яка містить цивільно-правові норми, що поширюють свою дію лише на конкретні правовідносини і стосуються регулювання та охорони особистих немайнових прав, речових та зобов'язальних прав, прав інтелектуальної власності, спадкових прав тощо.

Система ЦП побудована наступним шляхом:

1. цивільно-правові норми, які є конкретним правилом поведінки. Особливість даного правила поведінки полягає в тому, що переважна більшість з цивільно-правових норм носить диспозитивний характер, тобто дає особам можливість вибору варіантів поведінки. А це суттєво впливає і на структуру цивільно-правової норми, адже такий її елемент як санкція або відсутній, або носить більш універсальний характер, ніж в інших галузях права;

2. цивільно-правові інститути, тобто групу цивільно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні правовідносини. Правова конструкція інституту є доволі відносною та хиткою і залежить від критерію однорідності, який береться за основу. Так, цивільно-правовим інститутом слід вважати інститут права власності, інститут деліктної відповідальності тощо;

3. цивільно-правова підгалузь, яка є сукупністю інститутів, які регулюють однорідні суспільні відносини, наприклад, підгалузь речового права, договірного права і т. ін.