14.Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.

Земельний кодекс України максимально враховує різноманітні ас­пекти земельних відносин в умовах ринкової економіки, створює правові основи ринку землі як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського призначення. Він містить новий - третій розділ "Обіг земельних ділянок", який врегульовує всі питання, що не відбиті в чинному земель­ному законодавстві: купівлі-продажу, застави, дарування, успадкування, оренди. Встановлено можливість обміну земельних ділянок, зокрема тих, які орендуються. Визначено механізм продажу земельних ділянок, у тому числі із земель права державної та комунальної власності. Запроваджу­ються земельні торги (аукціони, конкурси).

Громадянин України має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди—купівлі-продажу, міни, дарування, успадкування, довічного утримання та ін. що стосується іноземних громадян та осіб без громадянства, то вони можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також за їх межами, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Цив-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у письмовій формі та нотаріально посвідчена. Зміст угоди повинен відповідати вимогам, закріпленим ст.. 132 ЗКУ.

Цив-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку вважається укладеною після нотаріального посвідчення.

15. Припинення права приватної власності на землі.

Припинення права приватної власності на земельну ділянку, як і його виникнення, відбувається на підставі певних юридичних фактів.

Земельний кодекс дає вичерпний перелік підстав припинення права власності.

Підставами припинен права власності на земельну ділянку є:

1)добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

2)смерть власника земельної ділянки за відсутністю спадкоємця;

3) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

4)звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

5)відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

6)конфіскація за рішенням суду;

7)невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом;

8) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

9)неусунення допущених порушень земельного законодавства в термін, встановлений вказівками уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У разі прийняття іноземцями та особами без громадянства у спадщини земельної ділянки зазначеної категорії, вони повинні добровільно відчужуватися у власність держави або територіальної громади протягом року.

16.Підстави виникнен та припинен права землекорист

Право землекористув виникає зокрема, при переході прав на будівлю і споруду, розташовану на певній земельній ділянці (ст. 30 ЗКУ), разом з цими об’єктами переходить в розмірах, передб ст. 61 ЗКУ, право власності або право користування земельною ділянкою.

Коли право власності громадян на жилий будинок, господарські будівлі та споруди переходить до кількох власників, тоді виникає спільне користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом із зазначеними об’єктами до них переходить і право користування земельною ділянкою, але перехід права землекористув в цих випадках посвідчується місцевими радами. Останнім часом набуває поширення впровадження цивільно-правових елементів у формі конкурсу та аукціону на придбання права землекористування. Цей спосіб пов’язаний з придбанням земельних прав за плату. Виникнення на конкурсній основі суб’єктивних прав на окремі об’єкти природи відоме чинному екологічному законодавству, тобто еколого-правові форми виникнення таких прав існують. Так, Кодексом України про надра (ст. 16) встановлено, що спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами надаються, за загальним правилом, на конкурсних засадах. Підставами виникнення права землекористування є певні юридичні склади, які мають багато спільного із підставами набуття права власності

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е)набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є)використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.»

Наведений у ЗКУ перелік підстав припинення права землекористування не є вичерпним. Так, строкові види права землекористування припиняються по закінченню строку користування; право користування зазвичай припиняється поєднанням в одній особі власника та землекористувача, зі смертю землекористувача, із загибеллю земельної ділянки.