3.Різновиди барєрів на шляху оптимального спілкування

Групові – культура, традиції, соц. Група, стать, вік; індивідуальні- мотиваційні – уподобання, відсутність інформації, перенасиченість інформацією, споживацьке ставлення4 інтелектуальні ( вербальні, соціальні, механічні), естетичні, емоційні, психологічні, моральні, змістовні.

люди по-різному сприймають, осмислюють й оцінюють взаємини, в залежності від особливостей свого внутрішнього світу та положення у соціальному оточенні. Бар’єри виникають у разі зіткнення стилів спілкування, у яких простір відкритий для власних індивідуальних проявів і закритий для розуміння індивідуальності іншої людини, а також коли зіштовхуються люди, що належать до різних соц груп, культур.

комунікативний бар’єр — це абсолютна чи відносна перешкода ефективному спілкуванню, суб’єктивно пережита чи реально наявна у ситуаціях спілкування, причинами якої є мотиваційно-операційні, індив-психологічні, соц-психологічні особливості тих, що спілкуються.1) внутрішні бар’єри особистості, пов’язані з такими утвореннями, як норми, настанови, цінності, а та­кож з такими особистісними особливостями, як ригідність, конфор­мність, слабовілля і т. ін.; 2) бар’єри, причина яких — поза особистістю: нерозуміння з боку іншої людини, дефіцит інформації і т. ін.

Можна говорити про власне комунікативні бар’єри, що перешкоджають взаємодії й успішному спілкуванню (на стадії здійснення контакту це насамперед недостатнє володіння соц техніками ведення бесіди, навичками й уміннями взаємодії), і про психологічні бар’єри, що у першу чергу перешкоджають взаєморозумінню, а потім вже ускладнюють взаємодію.

Комунікативні бар’єри з’являються під упливом зовнішніх факторів з боку об’єкта чи ситуації взаємодії. Спілкування може йти «різними мовами» через різницю культурно зумовлених норм спілкування у взаємодії представників різних культур, націй (особливо коли існують стійкі упередження, настановлення, стереотипи) або внаслідок великої різниці у віці, коли кожен співрозмовник є носієм культури, цінностей, ідеалів, норм свого покоління. Можуть впливати і такі фактори, як відсутність зворотного зв’язку в контакті, помилки в розумінні змісту, неприйняття до уваги підтексту і т. ін.

Найбільш різноманітними є психологічні бар’єри діяльності. Їх можна диференціювати за видами останньої. Це, відповідно, психологічні бар’єри: комунікативної чи пізнавальної; трудової чи управлінської; рекреативної чи творчої; економічної чи політичної; правової чи духовно-моральної діяльності людей. Бар’є­ри діяльності носять безособовий характер. Це пояснюється, зокрема, не залежним від окремого індивіда універсальним характером протиріч у психології діяльності — між її мотивами і способами здійснення, між домаганнями і реальними досягненнями суб’єкта дії.

Бар’єри взаєморозуміння виникають на різних етапах взаємин. Іноді появі моральних чи емоційних бар’єрів, що перешкоджають нормальним людським контактам, передують роки знайомства чи близьких відносин. Але є один бар’єр, що виростає при першому ж контакті, — естетичний. Перше враження про людину складається, насамперед, за її зовнішнім виглядом, манерою поведінки, стилем одягу. Естетичні бар’єри можуть виникати й у зв’язку з особливостями сприйняття тих чи інших елементів зовнішності.

мотиваційний з’являє­ться тому, що співрозмовнику нецікаві висловлені думки, вони не торкаються його власних потреб, не викликають мотиву, що спонукує до розуміння. Логіка невдалого діалогу проста: не розумію тому, що не хочу розуміти, немає ніякої особистої зацікавленості

. В одних людей розвинутий інтелект теоретичний, у інших — практичний; в одних — здатність до цілісного художнього пізнання, у інших — до його логічного розчленування і строго наукового відтворення. Внаслідок цього і виникають інтелектуальні бар’єри. бар’єри можуть виникати й у результаті різної швидкості інтелектуальних процесів у людей, що вступають у спілкування.

Проблема подолання моральних бар’єрів у взаєморозумінні уявляється найбільш складною й, у багатьох випадках, навряд чи можливою для розв’язання. Підлість, непорядність, зловмисна неправда зводять між людьми таку стіну, яку не пройти навіть тим, хто досконало володіє різноманітними засобами спілкування.

На заваді взаєморозуміння людей можуть бути також емоційні бар’єри. підвищена негативна емоційність може тільки ускладнити процес сприйняття та розуміння людини людиною.

У спілкуванні людей можуть виникати групові бар’єри взаєморозуміння. Потрібно враховувати, що кожний з нас у відношенні з оточуючими проявляє не тільки свою неповторну індивідуальність, але й ті загальні риси різних соціальних груп, до яких належить.