11. Суть, функції та необхідність процесу управління.

Управління як особлива сфера діяльності є присутньою в економіці завжди, проте ринок перетворює цю сферу у центральну для виробництва.

Управління –це процес поєднання ресурсів для досягнення поставленої мети.

Управління це свідомий вплив людини на різні об’єкти та процеси навколишнього світу і пов’язані з ними людей які здійснюються з метою надання процесам певної спрямованості та отримання бажаних результатів

В процесі управління будь яке п-ство доцільно розглядати як систему.

Особливістю п-ства як відкритої системи є те що воно може існувати лише за умови активної взаємодії із навколишнім середовищем.

П-ство як зактира система є створена людиною заради її власних інтересів насамперед спільної праці саме тому очевидною характеристикою саме такого п-ства є поділ праці.

Розрізняють 2 форми поділу праці: -горизонтальну; - вертикальну

Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів п-ства які виконують певні частини загального трансформаційного процесу.

Диференціація та координація управлінської праці; формування рівнів управління, здійснюються з допомогою вертикального поділу праці.

Основними принципами які використовуються в процесі управління є:

1. Принцип відтворення системи життєзабезпечення

2. Принцип соціальної орієнтації п-ства

3. Принцип правової регламентації управління

4. Принцип наукової обґрунтованості системи управління

5. Системний підхід до управління

6. Принцип орієнтації п-ства на інноваційний шлях розвитку

7. Принцип збереження і розвитку конкурентний переваг

8. Принцип єдності теорії та практики управління

9. Принципи співставленості варіантів управлінських рішень при їхньому виборі

Функції управління:

1)Планування – полягає у розробці цілей п-ства та визначенні найкращих способів їхнього досягнення, завдання планування полягає в тому щоб визначити поточний стан фірми, бажаний стан і шляхи переходу від 1до 2-го

2)Організація – це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності. Ця функція полягає у розподілі ресурсів для виконання планів п-ства.

3)Мотивація – процес стимулювання працівників до діяльності щодо досягнення цілей підприємства як засобу задоволення їхнього власного бажання

4)Контроль- це спостереження за досягненням організацією своїх цілей та корегування відхилень від них.

12.Методи управління діяльністю п-ства

Методи управління це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому які необхідні для досягнення цілей п-ства.

За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на:

Матеріальні,соціальні,мотиви примусового характеру.

Відповідно до цього методи управління поділяються на:

1. Економічні – це способи управління які мають в своїй основі використання економічних законів, економічних інтересів і показників а також які реалізують матеріальні інтереси участі людини в виробничих процесах.

Формування системи оподаткування п-ства,визначення амортизаційної політики яка б сприяла відношеню активів п-ства, встановлення мінімального рівня зар. плати та пенсій, кредитування , ціноутворення тощо.

2. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру, їхнє існування і практичне застосування зумовлене зацікавленістю людей у суспільній організації праці

Організаційні методи управління поділяються на:

• Регламентні – полягають у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності певним категоріям працівників п-ства.

• Розпоряджі – охоплюють організаційну роботу і базуються на наказах керівників п-ств. Вони передбачають визначення конкретних завдань для виконавців ,їх розподіл та контроль за виконання.

• Соціально-психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини поскільки традиційні форми матеріального заохочення, поступово втрачають свій стимулюючий вплив.