15. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві.

Мистецтво раннього середньовіччя несе відбиток переходу, в ньому змішані язичницькі і християнські мотиви. З втратою античних досягнень основним стало декоративно-прикладне мистецтво.

Про формування певного художнього стилю можна говорити приблизно з Х ст. Вже чітко простежується особливість середньовічного мистецтва – провідна роль в ньому належить архітектурі. Саме вона відображає основні естетичні ідеї, диктує характерні риси живопису, скульптури, є основою синтезу мистецтв.

16. Гуманізм як ідеологія Відродження.

Гуманізм як ідеологія Відродження сформував нове ставлення до людської особистості, визнав індивідуальність однією з найцінніших людських якостей. «Реабілітація» природи означала підхід до неї як до об'єкту наукового дослідження й початок розвитку нового природознавства на основі нової методології.

Гуманістична педагогіка сприяла формуванню нового типу людської особистості — багатобічної, вільної, незалежної від догм і традицій, із розвинутим почуттям власної гідності у стосунках із сучасниками й попередниками в історії. Чималою мірою вплинув християнський гуманізм

17. Загальна характеристика епохи Відродження.

Істотною характеристикою Ренесансу є відродження античного мислення і науки. Звичайно, цією характеристикою Ренесанс не вичерпується. На відміну від середньовічної культури Ренесанс є світською культурою і таким світоглядом, який базувався на земних уподобаннях людини.

Принципово новим для ренесансної епохи є піднесення значення краси, і насамперед чуттєвої краси. Глибоке піз¬нання природи, людини, космосу характерне майже для усїх представників Відродження.

Практичного значення набуває різнобічна освіченість митця, його обізнаність у різних галузях наукових знань, особливо математиці, якій приділялось багато уваги і в античності, і в середньовіччі

18. Італійське мистецтво доби Відродження.

Італійське Відродження було тим прогресивним переворотом, який вирвав Європу з середньовіччя і висунув її на авансцену світового культурного розвитку.

Італійський письменник добы відродження у творах, написаних на релігійні сюжети,починає відходити від середньовічного площинного, двомірного зображення. Застосовує світлотінь для надання фігурам об'ємності. Розташовуючи їх в декількох планах, Джотто намагався досягнути глибини зображення.

Новою за формою і за змістом стає в цей час і література, завдяки своїм можливостям вона найповніше виразила свою епоху. Саме в епоху Відродження з'являються національні літератури (іншими словами - літературні твори національними мовами).

19. Характеристика класицизму.

Искусство классицизма черпало свое вдохновение в двух источниках: в природе и в античности. В какой-то мере оно сближалось с искусством Возрождения и даже продолжало живописные традиции некоторых художников XVI века, например Рафаэля (1483-1520). Строгое, требовательное искусство классицизма было откровенно методологично: его изучали в школах и «академиях». Сторонники классицизма придавали особое значение изучению рисунка, считая, что линия – это «скелет» и живописи, и архитектуры. Поселившись в возрасте 30 лет в Риме, Никола Пуссен (1594-1665) достиг вершины искусства классицизма, неторопливо выписывая крупные полотна, добиваясь гармонии пейзажа и человеческой истории. Искусство стало пищей для размышлений, а не просто источником удовольствия.