19. Поясніть особливості організації контролю та оцінювання успішності навчання студентів за кредитно-модульною системою.

За кредитно-модульною системою оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит від 0 до 60 балів. Поточний контроль знань студентів включає оцінювання: систематичності і активності роботи на семінарських, практичних та лабораторних заняттях, виконання завдань для самостійного опрацювання; виконання модульних (контрольних) завдань. Під час контролю систематичності та активності роботи на семінарських зайняттях оцінюється рівень знань у відповідях і виступах, активність під час обговорення питань, експрес контроль тощо. Під час контролю опрацювання завдань для самостійного опрацювання оцінюється самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань, написання рефератів, есе, конспектів тощо. Під час контролю виконання модульних завдань оцінюють якість знань у формі тестів; виконання письмових завдань, розв’язання виробничих ситуацій, кейсів тощо. Модуль – це частина програми дисципліни, яка складається з пов’язаних між собою теоретичних, емпіричних та практичних компонентів змісту, кожна складова якого оцінюється в балах. Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі заліку (семестровий залік і диференційований залік), а також у формі іспиту, оцінювання здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

20. Охарактеризуйте рівні навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Наведіть приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.

Під час оцінюванні навчальних досягнень учнів потрібно користуватися критеріями навчальних досягнень учнів, які поділяються на 4 рівня і мають такі характеристики. Початковий рівень: відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу фрагментарна, елементарна, зумовлена нечіткими уявленнями про предмети і явища, рівень самостійності низький. Середній рівень: знання поверхові, неповні, учень відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не аналізує і не робить висновки, здатний розв'язувати завдання за зразком. Достатній рівень: учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язки між ними, самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях; вміє аналізувати, робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, логічна, обґрунтована, але розуміння пов'язане з одиничними образами, не узагальнене. Високий рівень: учень має міцні, глибокі, узагальнені знання про предмети, явища, поняття, теорії, їх суттєві ознаки та зв'язок останніх з іншими поняттями. Він здатний використовувати знання як у стандартних так і у нестандартних ситуаціях, його навчальна діяльність має дослідницький характер. На початковому рівні навчальних досягнень, прикладом завдань можуть бути теоретичні питання викладача, які потребують відповіді або «так» або «ні». На високому рівні можна використовувати такі завдання, як наприклад, ситуаційні вправи (кейси), в яких учень самостійно може аналізувати ситуацію та робити логічні висновки.