53.Психічний розвиток немовлят. Перші потреби дитини...

З появою «комплексу пожвавлення», який свідчить про актив­ну взаємодію дитини з дорослим, починається її індивідуальне психічне життя. Це перший вияв поведінкового акту: він спрямо­ваний на людину, не пов'язаний з прийомом їжі, спонукається потребами в увазі, в доброзичливому ставленні дорослого до дити­ни.. В активності дитини з'являється соціальний мотив, потреба в спілкуванні. Спілкування як взаємодія дорослого з дитиною характеризу­ється загальним позитивним емоційним фоном, центральною фі­гурою залишається дорослий, але це вже «ми поїли», «ми одягає­мось», «ми будемо спати». Якщо не забезпечити належних умов для здійснення такого спіл­кування, це негативно позначається на психічному розвиткові ди­тини: діти не йдуть на більш високий рівень взаємодії, а саме — на пізнавальне спілкування, стають байдужими до навколишнього середовища, не відгукуються на спонукання до взаємодії, запізню­ються з розвитком предметних дій, відстають з ходою.Безпосереднє емоційне спілкування дитини з дорослим посту­пово переростає в спілкування з приводу предметів, тобто в ділове спілкування. Спочатку дитина зосереджує свій погляд на новому яскравому предметі, а потім починає «обстежувати» його.До зорового обстеження приєд­нується рука, яка прямує до предмета, дитина тягнеться де нього, торкається, зрушує з місця, мацає і, нарешті, хапає його (4—5 міс).ня наслідування. Вже з 7—9 місяців дитина починає слідкувати за діями дорослого з предметом і повторювати їх. У 8 міс. уже встає, тримаю­чись за опору, в 9—10 міс. деякі починають ходити спочатку за рухомою опорою, а в рік і пізніше — самостійно. Важливим надбанням немовляти є поява почуття співпережи­вання — емоційної реакції особистісногох-ру.Дитина ба­чить і розуміє переживання людини, почуває себе недобре, бо па­м'ятає, як сама переживала таке саме. У другій половині першого року дитина стає і суб'єктом пред­метних дій. У 11—12 міс. у неї з'являються загострені переживання: В діях з предметами народжується мислення. Розвиток мислення безпосередньо пов'язаний з розвитком мо­влення. Заборо­на викликає негативні переживання.

54.Психічний розвиток дітей у ранньому дитинстві.. Раннє дитинство, як і будь-який психологічний вік, має немину­ще значення в загальному психічному розвитку людини. В ранньому віці провідною діяльністю стає предметна (думка психологів одностайна), дитина входить у світ постійних предметів, які мають певне призначення і застосування.На кінець першого року життя зросли можливості дитини (пря­ма хода, фізичне самоствердження, перша емансипація від доросло­го, інтерес до предметів оточуючого світу, автономне ситуативне мовлення.Тепер діяльність з до­рослою людиною повинна стати спільною, бо дитина сама не здат­на відкрити суспільну функцію предмета. Роль дорослого змінюєть­ся: від позиції організатора життя дитини до позиції учасника спіль­них дій з нею, а на кінець раннього віку дорослий стає зразком для наслідування.Дитина вже виявляє свої бажання, відбувається перша спроба своїх сил в демонструванні «хочу — не хочу», у відмові іноді від бажа­ного. Наприкінці раннього віку зароджуються нові види діяльності, які досягають своєї розгорнутої форми за межами цього віку і ви­значають подальший психічний розвиток дитини. Криза 3 рокиДитина стає більш самостійною не тільки об'єктивно, але й суб'єктивно. Дитина із задоволенням включається в життя оточуючих людей, а дорослі таку активність дитини не використовують. Дитина відмовляється від допомоги (хоч це і не завжди доцільно): «Я сам!» - А дорослі позбавляють її самостійності. Виникає «криза» стосунків: дитина протиставляє себе дорослому. Л.С. Виготський вважав, що негативні риси поведінки дитини цьо­го віку (негативізм, впертість, норовистість) означають позитивні риси розвитку, бо це показники зросту, тенденції до самостійності, незалежності. Дитина намагається діяти «сам», але як дорослий, тобто, виникає тенденція до самостійної діяльності. Негативні риси поведінки виявля­ються дитиною тільки по відношенню до близьких людей, яким треба знайти допустимі ходи і виходи, щоб задовольнити нові по­треби дитини у відособлені від інших.Методики дослідження здібностей. Методика виявлення «Комунікативних і організаторських здібностей» (КОЗ-2)

Дана методика використовується для виявлення комунікатив­них і організаторських здібностей особистості (уміння чітко і швидко встановлювати ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти ініціативу і т. д.)

Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких дослі­джуваний повинен дати відповідь «так» або «ні». Час виконання методики — 10-15 хвилин. Після цього за ключем визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей.