28.Ринкове господарство як невід’ємний компонент товарного виробництва.

Ринок-система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Є 2 сектори економіки: ринковий і неринковий.

Ринковий сектор.Ринок-економічна система, що працює заради прибутку.Хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється, вирішує зиск.Цесамовідтворбвальний сектор економіки. Працює на задоволення економічного інтересу.Ринковий сектор сам заробляє і сам на свій ризик втрачає.

Неринковий сектор.Виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна мета для нього –не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ.На запрограмований на самоокупність та самофінсування і тому потребує існування ринкового сектору.працює на гроші, виділені з бюджету. Витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

Співвідношення між ринковим і неринковим секторами зумовлюється сукупністю факторів, притаманних лише тій чи іншій країні. Воно змінюється на різних етапах еволюції економічної системи. Зміна домінанти одного із секторів призводить до якісних зрушень суспільного устрою, зачіпає долю системи і впливає на переважну більшість суб’єктів економіки.

Умовами виникнення ринкового господарства є:суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації.Спеціалізаця визначається порівняльними перевагами або відносно меншою альтернативною вартістю виробництва;Економічна відокремленість суб’єктів господарювання зумовлена наявністю різних форм власності;Величина транзакцій них витрат визначає умови і межі ділової активності;Вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Ринок-невід’мний атрибут товарного господарства.Він забезпечує рух товарів і грошей. Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів.Це специфічна форма економічних взаємовідносин, що пов’язує між собою різних господарюючих суб’єктів.

29.Сучасний ринок, його суть, функції та види.

Функціонування економічної системи товарного виробництва потребує адекватної форми організації. Нею є ринок.

Ринок як економічна категорія-система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Найважливіші функції ринку такі.

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси-виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.

Функція стимулювання.Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів.Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.

Розподільча функція.Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція санації.Ринок через конкуренцію очищає економічне становище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

Інформаційна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача, про те, що вигідно виробляти й купувати, а що – ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Функція інтеграції. Ринок об’єднує суб’єтів економічної системи в одне ціле, спияючи формуванню єдиного економічного простору як у межах держави, так і вмежах окремої економіки.

Залежно від умов, за яких діють суб'єкти ринкових відносин, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки.

Вільний ринок — це ринок з великою кількістю незалежних виробників однорідних товарів, які не в змозі впливати на рішення один одного, на рівень цін. Немає обмежень з інформації про попит, пропозицію, ціну, якість продукції тощо. Йде вільне ціноутворення, що складається внаслідок співвідношення між суспільним попитом і суспільною пропозицією певного товару. Відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього. Цей ринок існував з початку XVI до кінця XIX століття.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників товарів певного виду, існує дефіцит необхідної інформації, обмежений доступ до ресурсів. Дії учасників ринкових відносин погоджуються. Монополізований ринок може бути монополістичним і олігополістичним. Монополістичний - це такий ринок, на якому домінує один виробник або продавець. Олігополістичним називають ринок, на якому панує невелика кількість суб'єктів господарювання.

Регульований ринок - це ринок, який регулюється і контролюється державою за допомогою спеціальних заходів адміністративного та економічного характеру.