- •1. Актуальність проблеми надійності діючих систем криптографічного захисту інформації.
- •2. Загальна симметрична система секретного зв’язку за к. Шенноном. Основні терміни та визначення криптології.
- •3. Проблєма розподілу ключів та її вирішення за допомогою односпрямованих функцій з лазівками. Асиметричні криптосистеми.
- •4. Визначення та приклади основних та елементарних типів шифрів.
- •Гамма накладається блоками, порозрядно, по модулю два. Кожна комбінація гамми є результатом шифрперетвоння| деякого вхідного блоку за допомогою основного режиму, званого режимом простої заміни.
- •Робота в режимі простої заміни відповідає зашифровуванню| за допомогою блокового шифру. Вказаний блоковий шифр в літературі часто позначається як алгоритм гост.
- •5. Алгоритм гост 28147-89 в режимі простої заміни та режимі гамування зі зворотним зв’язком.
- •6. Алгоритм розв’язування нерівність першого степеня з одним невідомим. Формулювання китайської теореми про залишки.
- •7. Двочленні квадратичні порывняння. Властивості символу Лежандра.
- •8. Двочленні квадратичні порывняння. Властивості символу Якобі.
- •9. Побудова криптосистеми rsa. Ідея цифрового підпису.
- •10. Змішані криптосистеми. Протокол Діффі-Хєллмана узгодження ключів.
- •11. Порядки чисел за модулем. Доведення теорем Ейлера та Ферма.
- •12. Цифровий підпис Ель-Гамаля.
- •13. Лінійна двійкова рекурентна послідовність у якості гами. Генератор псевдовипадкових чисел ansi x9.17.
- •14. Тестування чисел на простоту. Імовірнісні та детерміновані тести. Тест на основі малої теореми Ферма.
- •15. Тест Соловея-Штрассена перевірки чисел на простоту.
- •16. Тест Рабина-Миллера перевірки чисел на простоту.
- •18. Визначення геш-функції. Побудова геш-функції, виходячи з блочного шифра.
- •19. Ключові системи потокових шифрів. Життєвий цикл ключів.
12. Цифровий підпис Ель-Гамаля.
Лінійна двійкова
рекурентна послідовність.
У криптосхемах потокових шифрів широко
застосовуються криптовузли, засновані
т.з. регістрах зрушення із зворотним
зв'язком. Найбільш простим вузлом є т.з.
двійковий регістр зрушення з лінійними
зворотними зв'язками (РЗЛЗЗ|),
що генерує рекурентну послідовність
вигляду
.
Безпосередньо
для генерації гамми РЗЛЗЗ|
не підходять. На практиці застосовуються
комбінації залежних РЗЛЗЗ|,
що взаємно впливають на формування
своїх послідовних заповнень.
Ця
послідовність є періодичною. Максимальний
період рівний числу
.
За рахунок вибору параметрів рекуренти|
можна добитися максимального значення
періоду для будь-якого n.
Генератор псевдовипадкових чисел ANSI X9.17. Генератори псевдовипадкових чисел призначені для отримання числових послідовностей, у яких розподіли вибірок елементів поводяться як аналогічні вибірки з сукупності з рівноімовірним і незалежним розподілом вірогідності. У криптографії застосовуються т.з. криптографічний стійкі датчики псевдовипадкових чисел (КСД|). Так називаються генератори ПВЧ|, що використовують секретні параметри. Для таких генераторів потрібна властивість непередбачуваності: відрізок вихідної послідовності щодо великої довжини не може бути продовжений як вперед (управо) так і назад (наліво) без знання ключа. Одним з прикладів КСД| є генератор, рекомендований стандартом ANSI X9.17, використовуваний, зокрема, при здійсненні платіжних операцій.Генератор ПВЧ| ANSI X9.17, що використовує алгоритм DES.
DES
T(i)
V(i+1)
DES c ключом
К
DES
V(i)
DES
R(i)
На виході генератора формуються два блоки розмірів в 64 біта: псевдовипадковий блок R(i), що є елементом формованої псевдовипадкової послідовності і псевдовипадковий блок V(i+1), використовуваний для роботи в наступному циклі.
Вхідними даними генератора, постійними протягом сеансу генерації, є К – ключ шифрування і блок V(0) - секретне початкове значення. Крім того, в кожному циклі роботи генератора використовується блок T(i), пов'язаний із значенням дати-часу початку циклу i .Очевидно, дану схему можливо пристосувати для використання будь-якого блокового шифру.У Українському стандарті на цифровий підпис ДСТУ| 4145-2002 генератор випадкових двійкових послідовностей побудований по схемі ПВЧ| ANSI X9.17 з використанням криптоалгоритму ГОСТ 28147-89. Черговий біт b(i) такої послідовності є правим крайнім розрядом відповідного блоку R(i).
13. Лінійна двійкова рекурентна послідовність у якості гами. Генератор псевдовипадкових чисел ansi x9.17.
При використанні асиметричних криптосистем виникає необхідність побудови надвеликих псевдовипадкових простих чисел.
Відповідні обчислювальні процедури включають алгоритми, що реалізовують етап тестування чисел на простоту.
У криптографічній практиці подібні алгоритми носять назву тестів. У основі тестів лежать т.з. критерії простоти.
Існує два типу критеріїв простоти: детерміновані і імовірнісні. Детерміновані тести дозволяють довести, що тестоване число – просте.
Практично застосовні детерміновані тести здатні дати відповідь не для кожного простого числа, оскільки використовують достатні умови простоти.
Детерміновані тести корисніші, коли необхідно побудувати велике просте число, а не перевірити простоту, скажімо, деякої єдиного числа.
На відміну від детермінованих, імовірнісні тести можна ефективно використовувати для тестування окремих чисел, проте їх результати, з деякою вірогідністю, можуть бути невірними. Проте, ціною кількості повторень тесту з модифікованими початковими даними, вірогідність помилки можна зробити як завгодно малою.
Прикладом
імовірнісного тесту є тест на основі
малої теореми Ферма. Ця теорема стверджує,
що якщо
- просте, то для всіх
,
взаємно простих з
,
виконується умова (нерівність Ферма):
.
Таким чином, якщо умова теореми Ферма
не виконана хоч би для одного числа в
інтервалі
,
то
- складове.
Тест на основі малої теореми Ферма полягає в наступному.
Псевдовипадково
обираємо лишок
,
перевіряємо умову
.
Якщо умова не виконана, означає,
- складене. Перевіряємо нерівність Ферма
(критерій простоти). Якщо воно не
виконується, то число
- складене. Інакше, повторюємо тест для
іншого значення
і так далі. Тест
може давати невірні результати,
оскільки існують складені числа
,
для яких, при деякому
виконується умова малої теореми Ферма,
наприклад
.
Назвемо
непарне складене число
псевдопростим по підставі
,
якщо пара
задовольняє нерівність
.
Можна
показати, що якщо існує (взагалі кажучи,
невідоме) основа
,
по якій
не є псевдопростим, то при повторенні
тесту Ферма вірогідність
-кратного
виконання нерівності
рівна
.
В
цьому випадку вірогідність помилки
тесту прямує до нуля із збільшенням
.
Отже,
вірогідність помилки може не знижуватися,
лише якщо
є псевдопростим для всіх (ненульових)
підстав. Проте, такі числа існують. Вони
називаються числами
Кармайкла.
Наприклад, числом Кармайкла є число
.
Отже, тесту Ферма, взагалі кажучи, довіряти не можна. Проте цей тест є складовою частиною ряду інших тестів на простоту, оскільки його перевірочна умова є необхідною умовою простоти числа n.
