165.Припустимо, що попит на товар є нееластичним, а пропозиція – еластична. Хто буде нести податковий тягар при встановленні податку у 2€ з кожної одиниці товару?

Якщо попит на товар є нееластичним (Е<1), тобто попит зростає (падає) повільніше, ніж міняються ціни. Пропозиція є еластичною, коли Е>1. Тому податковий тягар нестимуть і споживач, і виробник.

В ідносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями (рис 3.8). Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням (рис. 3.8.а), більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці (площа А), меншу частину будуть сплачувати продавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування (рис. 3.8.б), з встановленням податку більшу частину податкового тягаря будуть нести про­давці (площа В), а меншу частину – покупці.

166.Коли мають місце позитивні зовнішні ефекти, держава повинна встановлювати квоти для виробників. Чи це так? Поясніть.

Позитивний зовнішній ефект (positive externality) виникає у випадку, якщо діяльність одного економічного агента приносить вигоди іншим.

MSB = МРВ + МЕВ ,де MSB - граничні суспільні вигоди (marginal social benefit);

МРВ- граничні приватні вигоди (marginal private benefit); МEB-граничні зовнішні вигоди (marginal external benefit).

Розвиток освіти дає прекрасний приклад досягнення позитивного зовнішнього ефекту. У суспільстві кожен його член виграє від того, що співгромадяни одержують гарну освіту. Однак кожний з нас, ухвалюючи рішення щодо одержання освіти, навряд чи замислюється про ті вигоди, які одержує суспільство в цілому. Приймаючи рішення, раціональний споживач відносить витрати, пов'язані з одержанням гарної освіти, і ті вигоди, які можуть бути в результаті цього отримані. Не дивно, що інвестиції в людський капітал можуть бути нижче оптимальних для суспільства (мал. 13—2). Ринкова рівновага Е1 установлюється в крапці перетинання граничних індивідуальних вигод і граничних соціальних витрат: МРВ = MSC. -

Тим часом граничні соціальні вигоди більше граничних - індивідуальних вигід на величину граничних зовнішніх вигід. Тому эфективна для суспільства рівновага досягалася б у крапці перетину граничних соціальних вигід і витрат, тобто в крапці Е₂. --ефективність збільшується на площі трикутника AE1Е₂.

Таким чином, при наявності позитивного зовнішнього ефекту економічне благо продається й купується в меншому в порівнянні з ефективним обсязі, тобто має місце недовироблення товарів і послуг з позитивними зовнішніми ефектами. Для того щоб скоротити надвиробництво товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами й заповнити недовироблення товарів і послуг з позитивними зовнішніми ефектами, необхідно трансформувати зовнішні ефекти у внутрішні. Трансформація зовнішніх ефектів у внутрішні (internalization of an externality) може бути досягнута шляхом наближення граничних приватних витрат (і відповідно вигід) до граничних соціальних витрат (вигодам). А. С. Пігу як рішення даної проблеми запропонував використати коригувальні податки й субсидії.

Коригуючий податок (corrective tax) — це податок на випуск економічних благ, що характеризуються негативними зовнішніми ефектами, що підвищує граничні приватні витрати до рівня граничних суспільних. У нашому прикладі із целюлозно-паперовим комбінатом податок (tax-T), рівний граничним зовнішнім витратам Т = МЕС, міг би наблизити ринкова рівновага до ефективного:

MSB = MSC.

Коригувальна субсидія (corrective subsidy) — це субсидія виробникам або споживачам економічних благ, що характеризуються позитивними зовнішніми ефектами, що дозволяє наблизити граничні приватні вигоди до граничним суспільного.

У випадку з навчанням коригувальна субсидія, рівна граничним зовнішнім вигодам (S = МЕВ), могла бути надана студентам, що підвищило б їхній попит на послуги освітніх установ до рівня, при якому MSB = MSC.

Коригувальні податки й субсидії не можуть вирішити повніс­тю проблеми, що виникають завдяки існуванню зовнішніх ефектів. По-перше, у реальній практиці досить важко точно обчислити граничні витрати й вигоди. По-друге, розміри збитку визначаються в ході юридичних і політичних дискусій досить приблизно. І нарешті, аж ніяк не останню роль грає та обставина, що коригувальні податки, які платять виробники благ, що характеризуються негативними зовнішніми ефектами, аж ніяк не завжди досягають поставленої мети. Все це визначило критику коригувальному податку субсидії і спроби знаходження принципово нових шляхів рішення проблеми. Вони зв'язані насамперед з роботами Р. Коуза

Внешние эффекты (эффекты „третьих лиц”) - это ситуация, когда часть выгод или затрат, связанных с производством или потреблением продукта, влияет на тех, кто не является непосредственным производителем или потребителем продукта.

Отрицательные внешние эффекты состоят в том, что не все затраты имеют воплощение в цене (например, затраты, связанные с обезвреживанием загрязнителей окружающей среды). А значит, часть затрат производитель перекладывает на „третьих лиц”, уменьшая свои собственные затраты. Это приводит к перепроизводству и перепотреблению таких благ, поскольку предложение производителя формируется без учета части затрат, то есть кривая предложения смещается вправо.

Положительные внешние эффекты состоят в получении дополнительных выгод от блага лицами, которые не платят за него. Пасека дает выгоду также фермерам, образование, благоустроенная частная территория, противовоздушная оборона, противопожарная охрана материальных благ являются источниками положительных внешних эффектов. Наличие положительных внешних эффектов служит причиной недооценки полезности блага, то есть не все выгоды от него находят отражение в цене, таким образом не все выгоды учитываются при формировании спроса потребителя. В результате кривая спроса смещается влево, а объем равновесия будет соответствовать „недопотреблению” и „недопроизводству” блага.

Положительные внешние эффекты. Термины:

Индивидуальная полезность (PU) – полезность непосредственного потребления блага.

Внешняя полезность (EU) – дополнительная полезность для „третьих лиц” за счет положительных внешних эффектов.

Общественная полезность (SU): SU = PU + EU

MPU - предельная индивидуальная полезность;

MEU – предельная полезность для „третьих лиц”, которые не платят за блага;

MSU – предельная общественная полезность.

Фиаско рынка является следствием положительных внешних эффектов.

Э

MPU

Q

ффективный объем Q с точки зрения общества достигается в точке Еs (MSU = MSC), но рынок может достичь только Е_і (MPU = MSC). Затраты –- S_BEsEi. Рыночный механизм предлагает обществу заниженные объемы благ и цены по сравнении с общественным равновесием.

Методы исправления недостатков рыночного механизма, причиной которых являются внешние эффекты: административные методы – квоты на производство и загрязнители, налоги, штрафы, запрет выбросов (все, что сдвигает кривую предложения влево) – для отрицательных внешних эффектов.

Для положительных внешних эффектов – корректирующие субсидии (все, что сдвигает кривую спроса вправо), поддержка учебных заведений, стипендии (все, что сдвигает кривую предложения вправо).