2. Небезпечні й шкідливі фактори антропогенного походження.

Діяльність людини протягом їїеволюції, у глобальних масштабах Землі, привела до виникнення нового

класу негативних факторів – природно-антропогенних. Ці фактори єрезультатом діяльності людини, що привела до зміни природної динамічноїрівноваги в біосфері і, як наслідок – до зміни інтенсивності існуючих

природних і появи нових негативних факторів у природному середовищііснування людини.

До таких факторів, як було вказано вище, наприклад відносятьсяпідвищений рівень ультрафіолетових сонячних випромінювань, глобальнепідвищення температури атмосферного повітря на Землі, кислотні дощі.

По характеру впливу на людину всі негативні фактори – як природного,антропогенного так і природно-антропогенного походження підрозділяютьсяна шкідливі і небезпечні.

Під шкідливими негативними факторами маються на увазі такі, дія якихможе привести до захворювання людини (підвищена запиленість,загазованість повітря, підвищений рівень вібрацій, шуму, сонячної

радіації, електромагнітних випромінювань і т. п.).Вплив небезпечних негативних факторів приводить до травмування чизагибелі людини (обвалення гірських порід, сніжні лавини, елементиустаткування, що обертаються, машини і механізми, які пересуваються)

Техногенні небезпеки – це фактори антропогенного походження (наявність великої кількості хімічних агресивних речовин,. радіоактивних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин, або дія переохолодження, травмуючих і психогенних факторів і т.ін.) що згубно впливають на життєдіяльність людей і навколишнє середовище.

3. Забруднення навколишнього середовища.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будьяких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених ре¬човин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угру¬повання): • атмосфера, • вода, • грунт.

Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

• рослини, • тварини, • гриби, • мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

• інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);

• параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

• біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

• стаціальнодеструкційне забруднення (стація — місце існування популяції, деструкція руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій країні щороку утворюється майже 2 млрд т різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогосподарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологічних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (Кривий Ріг, Донбас, ЛьвівськоВолинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС. необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених територій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і виснаження водних ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промислових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забруднення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюють¬ся водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпечення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське моря.