4.2.1 Розрахунок необхідного повітрообміну в приміщені без надлишку явного тепла.

Розрахувати необхідний повітрообмін в приміщені розміром 6,7×5,2 в якому постійно знаходиться 12 осіб.

Розрахунок:

Для нормальних умов (20 ºС) явні тепловиділення від однієї людини складають близько 55 Вт. В приміщені, що розраховується (6,7×5,2) знаходиться 12 людей. Тоді сумарне тепловиділення від людей буде:

Вт (4.1)

Розрахунок тепловиділення від джерел штучного освітлення проводиться по формулі:

Вт, (4.2)

де - сумарна потужність джерел освітлення, кВт; - коефіцієнт теплових втрат (0,9 для ламп накалювання і 0,55 для люмінесцентних ламп).

В розрахунковому приміщені знаходиться 12 світильників з чотирма лампами ЛД30 (20 Вт).

Розрахунок тепловиділень проводиться аналогічно розрахунку тепловиділень від джерел штучного освітлення по формулі (4.6).

Коефіцієнт теплових втрат для радіотехнічних пристроїв складає і для пристроїв обчислювальної техніки .

В приміщені знаходиться 12 персональних комп’ютерів типу Pentium PRO по 300 Вт (разом з моніторами). Тоді отримуємо:

Вт. (4.3)

Сумарні тепловиділення в приміщенні складуть по формулі:

Вт. _(4.4)

Тепло, що видаляється з приміщення складе, згідно:

Вт. _(4.5)

Отже, надлишки тепла в розрахунковому приміщені складуть, формули:

Вт. _(4.6)

Температура приточного повітря визначається по СНиП-П-33-75 для холодної та теплої пори року. Оскільки видалення тепла складніше провести в теплу пору року, то розрахунок проведемо саме для неї, прийнявши ºС. Температура видаляє мого повітря визначається по формулі:

ºС. _(4.7)

де - температура в робочій зоні (20 ºС); - наростання температури на кожний метр висоти (залежить від тепловиділення, приймаємо ºС/м); - висота приміщення (3,5 м).

Об'єм приточного повітря, необхідного для поглинання тепла, G (м³/год), розраховують по формулі:

м³/год (4.8)

де - надлишки тепла (Вт); - масова питома теплоємність повітря (1000 Дж/кг ºС); - густина приточного повітря (1,2 кг/м³); - температура видаляємого та приточного повітря.

4.3 Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту служать для захисту організму людини від шкідливих і небезпечних чинників, що мають місце в дослідницьких процесах, проведених у лабораторії. Спецодяг не повинен заважати нормальному функціонуванню організму, виконанню трудових операцій, мати приємний зовнішній вигляд.

Працівники лабораторії забезпечені засобами індивідуальний захисту на підставі «Типових галузевих норм безкоштовної видачі працівникам і службовцям спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту для металургійної промисловості» [10] відповідно до штатного розкладу. Річна потреба в засобах індивідуального захисту для робітників приведена в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 – Забезпеченість робітників засобами індивідуального захисту

Фах та посада	Кількість осіб	Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту	Термін носки в міс.	Загальна кількість на рік	Ціна, грн	Загальна вартість, грн
1	2	3	4	5	6	7
Майстер	2	комбінезон бавовняний з пилонепроникної тканини	12	2	70	140
		окуляри захисні відкриті	12	2	12	24
		респіратор	2	12	10	120
		рукавиці антивібраційні	2	12	12	144
		навушники протишумні	12	2	14	28
Лаборант	4	комбінезон бавовняний з пилонепроникної тканини	12	4	70	280
		окуляри захисні відкриті	12	чергові	12	12
		респіратор	2	12	10	120

4.4 Санітарно-побутові і допоміжні приміщення

Виробничий процес у лабораторії обробки металів тиском по санітарно-гігієнічній характеристиці згідно СНіП 2.09.04-87 [6] відноситься до групи 2-б. Працівники користуються санітарно-побутовими і допоміжними приміщеннями академії.

4.5 Протипожежна профілактика

Категорія по пожежній небезпеці даного приміщення класу Д (негорючі речовини і матеріали в холодному стані), ступінь вогнестійкості споруди II, оскільки вона побудована із негорючих матеріалів (металоконструкцій, залізобетону, цегли, скла згідно СНіП 2.01.02-85 [11]).

Джерелами запалення можуть бути: тепло нагрітого устаткування, механічний розігрів, іскри електричні, електростатичні й механічні.

Електричні пристрої становлять пожежну небезпеку при перевантаженні дротів або при короткому замиканні. Займиста здатність іскри розмикання електричного ланцюга залежить від робочої напруги, самоіндукції ланцюга, сили струму в ланцюзі перед розмиканням, швидкості розмикання, роду й частоти струму, що розмикають контакти.

Імовірність запалення при експлуатації електричних приладів залежить від стану елементів і сполучних дротів. Пожежонебеспечні ізоляційні матеріали, лаки, фарби й емалі.

Для протипожежної профілактики в даній лабораторії передбачена аварійна вентиляція з механічним спонуканням. Для гасіння можливих пожеж у лабораторії передбачені первинні засоби пожежогасіння, згідно СНіП 2.01.02-85 [11]. У таб. 4.6 наведені результати розрахунку первинних засобів пожежогасіння для лабораторії.

Таблиця 4.6 - Первинні засоби пожежогасіння в лабораторії

Найменування приміщень	Одниці виміру	Пінні вогнегасники, ОВП-10	Вуглекислотні вогнегасники				Ящики с піском, 0.5 м3
			ОУ-2	ОУ-5, ОУ-8	УП-1м УП-2м
Лабораторія	110 м2	1		1		1

Для гасіння пожеж водою використовується пожежний водопровід, що перебуває в коридорі на висоті 1,35 м, на відстані 3 м від лабораторії розташований пожежний кран, де також знаходиться пожежний щит з напірним рукавом. Зовні будинку по його периметру в підземних колодязях розміщені пожежні гідранти. Для доступу на дах будинку використовуються пожежні драбини. Системи автоматичного гасіння пожежі та сигналізації діючими нормативами не передбачаються. При пожежі евакуаційним виходом у лабораторії вважається дверний проріз, що веде в коридор з безпосереднім виходом на сходову клітку відповідно до [12]. У коридорі розміщені показники та схеми евакуації у випадку виникнення пожежі.