8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.

Теологічна теорія (Фома Аквінський, Хвіст.) грунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Договірна (природно-правова) теорія (у XVII — XVIII в.Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.Ж. Руссо, А.Н.Радіщев) згідно якої держава виникає в результаті укладення суспільного договору між людьми, які знаходяться в «природному» стані, що перетворює їх у єдине ціле, у народ. Об”єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку. На основі цього первинного договору створюється громадянське суспільство і його політична форма - держава. Остання забезпечує охорону приватної власності і безпеки індивідів, що уклали договір

Органічна теорія (Г.Спенсер, ХІХ ст.). який вважає державу результатом органічної еволюції, різновидом якого є соціальна еволюція. Г.Спенсер ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, його будовою. Держава визначається як суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин.

Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга – частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Кауцького – одного племені іншим). Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які спричинили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами. К. Маркс писав, що держава є “орган панування, орган гноблення одного класу іншим”. В. Ленін називав державу “машиною для підтримки панування одного класу над іншим”. У їх трактуванні держава забезпечує переважні інтереси еконмічно панівного класу за допомогою спеціальних засобів підкорення і управління.

Психологічна (Л.Й. Петражицікий, Т. Тард) - пояснює виникнення держави і права особливими властивостями людської психіки - потребою підкорятися волі сильнішого, усвідомленням залежності членів роду від жерців і вождів у період зародження держави і права. Держава визначається як спосіб керівництва суспільством видатними особами. Теорія нічного сторожа. Вона твердить, що держава виникла, щоб охороняти спокій своїх громадян.

Головні риси, які відрізняють державу від інших соціальних організацій такі:

- держава – це єдина політико-територіальна організація влади в межах однієї країни, на визначеній території, основним її призначенням є здійснення владних, управлінських функцій в суспільстві;

- це організація особливої публічної влади: держава – це така публічна влада, яка не зливається з суспільством, а стоїть над ним; держава формально зовні представляє все суспільство;

- це організація влади, яка має у своєму підпорядкуванні аппарат примусу, побудований на правовій основі;

- це організація суверенної влади (неподільність, недоторканість, незалежність та єдність влади і території). Суверенітер як ознака держави має внутрішній і зовнішній прояв. Зовнішній – полягає в охороні влади і території держави від будь-яких впливів інших держав чи сил. Внутрішній – полягає в захищеності державно-правового механізму від внутрішніх насильницьких дій. Єдність державної влади означає, що єдиним джерелом влади у країні є народ, і лише народи може визначити питання про організаційні форми і межі її здійснення;

- невід”ємною ознакою держави є населення, яке пов”язане з нею громадянством чи підданством;

- це організація влади, фінансову основу діяльності якої складають податки;

- обов”язковою ознакою держави є наявність загальнообов”язкових правил поведінки (правових норм), які розробляє, приймає і охороняє держава і які визначають сферу відносин, що охороняються державою, роблять державні рішення обов”язковими на рівні суспільства та встановлюють можливі міри покарання за порушення встановлених норм.