Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори іст.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

122.(Книжка)Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х роках хх ст

Важливим етапом у розв'язанні головних завдань перехідного періоду були «Основні напрями економічної політики в умовах незалежності», розглянуті наприкінці жовтня 1991 р. Верховною Радою України, які передбачали структурну перебудову господарства України, конверсію оборонної промисловості, перерозподіл матеріальних і трудових ресурсів на користь виробництв, що виробляють споживчі товари для населення, а також переорієнтацію машинобудування на першочергове задоволення потреб агропромислового комплексу, легкої та харчової промисловості тощо, здійснення яких мало відбуватися в процесі переходу від командно-адміністративної системи до ринкової.

У березні 1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи національної економічної політики України», що було наступним кроком на шляху розбудови національної економіки. Певною мірою прийняття цієї програми було умовою вступу України до Міжнародного валютного фонду (МВФ) у квітні 1992 р.

Керівництво пішло шляхом поступових економічних змін зі збереженням значних регулюючих функцій держави. Декларуючи прихильність до ринкових регуляторів, уряд намагався зберегти попередню вертикальну систему управління народним господарством, систему держзамовлень, централізований розподіл найважливіших ресурсів. Економіка України переживала глибоку системну кризу, про що переконливо свідчили панівні в цей період в економічній сфері тенденції. Передусім це катастрофічне падіння основних економічних показників. Лише за три роки (1991—1993 рр.) національний дохід України скоротився на 39 %.

Ще на початку 1993 р. уряд подав до Верховної Ради України «Основи національної політики на 1993 рік», в яких передбачалися заходи, спрямовані на фінансову стабілізацію, проте вимога уряду щодо здійснення жорсткої грошово-кредитної політики недістала належної підтримки парламенту.

Кінець 1991 — перша половина 1994 рр. — це період поглиблення структурного розбалансування економіки України На цьому тлі суттєво посилився податковий тягар на товаровиробників. Зростає заборгованість з виплати заробітної плати та інших виплат (пенсій, стипендій тощо). Усе це було результатом непродуманої дефляційної політики монетаристськими методами без обмежень видатків державного бюджету, якій надалі зростали.

У жовтні 1995 р. у країні починає здійснюватися курс на радикальні економічні перетворення, в ході реалізації якого відміняються дотації на виробництво збиткової продукції, відпускаються ціни, а також фіксований курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної приватизації, а також суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо. 1995 рік характ певною стабілізацією грошово-кредитної сфери Рівень інфляції становив 181,7 % за рік і був майже вдвічі нижчим, ніж у росії. Це зміцнило купоно-карбованець. 1996р в обіг було запроваджено гривню-національну українську валюту. У 2-й полов 90-х рр 20ст вже сформувалась досить розвинута ринкова інфраструктура(банки, біржі страхові компанії тощо) визначалась певна спрямованість валютної, кредитної політики. Зберігалась негативна тенденція скорочення ввп до кінці 90-хрр., хоча темп його істото уповільнюється за рахунок більш повільного спаду виробництва у промисловості(в орієнтованих на експорт галузях, зокрема металургії) та с/г. Так, лише наприкінці 90-х рр. дещо прискорюються процеси приватизації промислових об’єктів, до 2000 року змінило форму власності близько 65 тис під-в та організацій, а недержавні підпр почали виробляти майже 70% продукції. Проте ці процеси не мали системного характеру, жодна програма приват і відносини власності в ці роки не отримали підтримки ВРУ.