- •1. Шляхи формування естетичної культури.
- •2. Національна доктрина розвитку освіти.
- •3. Індивідуальна та колективна робота класного керівника з батьками.
- •4. Етнопедагогіка
- •5. Сутність учнівського самоврядування.
- •7. Методи дослідження особистості учня та кл.Колективу
- •8. Моральне та правове виховання.
- •10. Характеристика дидактичних систем.
- •11. Державна тактика в підготовці педагогічних кадрів.
- •12. Організаційно-педагогічна робота класного керівника.
- •13. Дидактика. Стратегія розвитку освіти в україні.
- •16. Шляхи формування у школярів інтересу до навчання.
- •17. Учнівський колектив.
- •18.Фізчне виховання.
- •19. Методи науково-педагогічних досліджень
- •20. Система освіти в Україні
- •21. Трудове виховання.
- •22. Освітня, виховна та розвивальна функції навчання.
- •23.Нестандартні уроки.
- •24. Педагогіка як наука про освіту та виховання.Ф-ї, Сист. Пед. Наук.
- •25 . Організація і проведення педагогічних досліджень.Типи, етапи, методи
- •26. Загальна характеристика педагогічних досліджень. Педагогічна діяльність
- •27. Професійна діяльність і особистість педагога, його загальна культура.Складові майстерності.
- •28. Загальне уявлення про педагогіку як науку. Освіта як пед. Процес. Категоріальний апарат
- •29. Розвиток особистості як педагогічна проблема
- •30 . Сутність і структура процесу навчання. Закономірності, принципи їх класифікація
- •31.Загальні тенденції реформування сучасних освітніх систем
- •32 . Поняття змісту освіти. Джерела, фактори формув.,
- •33.Технологія організації виховного процесу. Сутність методів виховання та їх класиф.
- •35.Розвиток принципів виховання в історії педагогіки
- •38. Принципи навчання як категорія дидактики
- •39. Поняття про метод і прийом навчання.
- •40. Типологія і характеристика засобів навчання. Викор. Комп. У навчанні
- •41.Поняття про проблемне завдання і проблемну ситуацію. Типи, правила створ., етапи
- •42.Поняття про організаційні форми навчання. Історія, класно-урочна система
- •43. Урок – основна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура
- •44. Дидактичні вимоги до уроку. Підготовка учителя до уроку. Аналіз уроку
- •45.Позаурочні та позашкільні форми організації навчання.
- •46.Класифікація нестандартних уроків
- •47.Понятття про контроль навчання, функції
- •48.Критерії оцінювання знань учнів
- •49.Дидактичні тести, їх види.
- •50. Сімя як важливий інститут виховання особистості.
24. Педагогіка як наука про освіту та виховання.Ф-ї, Сист. Пед. Наук.
Педагогіка - це наука що вивчає процеси навчання виховання розвитку особистості.
Походження терміну від грецьких слів і означає «дітоведіння». У давній Греції, Вавилоні, Єгипті, вчителями були жерці, які знали багато інформації і приховували її від оточуючих. У давній Греції вченням займалися найрозумніші, найталановитіші вільнонаймані громадяни дидаскали, педагоги. У давньому Римі цю роботу доручали державним чиновникам які добре оволоділи науками, багато мандрували, знали мови, культуру, звичаї різних народів.
У середні віки педагогічною діяльністю переважно займалися священники. У Київській русі педагогів називали «майстрами».
Предмет педагогіка - це виховна діяльність що здійснюється в закладах освіти людьми уповноваженими на це суспільством.
Педагогіка у своєму розвитку пройшла такі стадії: народна педагогіка, духовна, свіцька педагогіка.
Система педагогічних наук включає в себе такі дисципліни:
1.загальна педагогіка (історія, дидактика – теорія навчання та освіти, теорія виховання, школознавство – система управління школою і діяльностю органів освіти).
2. Вікова педагогіка досліджує закономірності, принципи, форми, і методи навчально-виховної діяльності різно виховних груп дітей.
3. Корекційна педагогіка досліджує предмети навчання і проблеми дітей і підлітків з різними фізичними та психічними вадами.
4. Галузева педагогіка (медична, військова, спортивна).
5. Порівняння яка порівнює методи навчання.
6. Соціальна.
7. Основи педагогічної майстерності.
Категорії педагогіки
1. Виховання - це цілеспрямований та організований процес формування особистості.
2. Освіта - це процес і результат засвоєння учнем, систематизованих знань умінь навичок формування на їх основі наукового світогляду, формування моральних та інших якостей особистості, розвиток їх творчих сил та здібностей.
3. Навчання – це цілеспрямований процес взаємодії вчителя та учня в ході якого здійснюється засвоєння знань, формування умінь і навичок.
Функції педагогіки
1. Дослідження законів і закономірностей педагогічних явищ і процесів.
2. Теоретичне обґрунтовування змісту методів форм і засобів навчання та виховання.
3. Вивчення передового педагогічного досвіду і створення на його базі педагогічної теорії.
4. Єксперементальне дослідження педагогічної діяльності.
5. Вироблення педагогічної техніки.
25 . Організація і проведення педагогічних досліджень.Типи, етапи, методи
Процес соціально-педагогічного дослідження складається з комплексу окремих процесів і особливих дій, що знаходяться у певній послідовності та взаємозв'язку стосовно один одного.
У літературі зустрічаються різні підходи до визначення послідовності та етапів проведення науково-дослідної роботи. Найбільш узагальнено у структурі наукового дослідження можна виділити такі тісно пов'язані між собою і взаємообумовлені етапи, на яких здійснюються різні дослідницькі дії і досягаються певні результати.
І етап. Підготовка і організація соціально-педагогічного дослідження.
Фази:
а) вибір та обґрунтування проблеми і теми;
б) розробка концепції дослідження;
в) планування і організація процесу дослідження;
г) підготовка аналітичних процедур.
II етап. Емпіричне обслідування та експеримент.
III етап. Опрацювання результатів дослідження.
Фази:
а) статистична обробка первинних даних;
б) теоретична обробка вторинних даних та формулювання висновків.
IV етап. Практичне застосування одержаних даних.
Мета дослідження вже закладена у саму назву обраної для дослідження теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Цілі наукових досліджень можуть бути найрізноманітнішими і спрямованими на:
- виявлення залежностей, що існують між факторами;
- визначення зв'язків між певними явищами;
- визначення умов для усунення недоліків у процесах;
- розкриття можливостей удосконалення процесів;
- встановлення закономірностей та тенденцій розвитку тощо.
Мета дослідження - це комплекс результатів, які необхідно одержати в процесі дослідження.
Гіпотеза дослідження являє собою можливу (передбачувану) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник, і складається із передбачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається ще під час роздумів над метою і темою дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує про необхідність дослідити у першу чергу більш актуальні питання, сформувати попередні уявлення про зв'язки, які можуть існувати між вже відомими фактами. На основі всього цього поступово і виникає уявлення про гіпотезу дослідження.
Наявність мети, гіпотези та завдань стає передумовою для обгрунтованого вибору методів, потрібних для дослідження засобів (анкет, тестів, опитувальних листків), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідним чином оформлені.
Відповідно до етапів соціально-педагогічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів: організаційні, емпіричні, методи обробки даних та інтерпретаційні методи
Організаційні методи включають: порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, що відрізняються за віком, видом діяльності тощо; лонгітюдний метод, який виявляється у багаторазових обстеженнях тих самих осіб протягом тривалого часу; комплексний метод, коли той самий об'єкт вивчається різними засобами й представниками різних наук, що дає змогу з різних боків характеризувати особистість.
До групи емпіричних методів входять: спостереження і самоспостереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіду, аналіз продуктів діяльності; біографічний метод тощо.
Методи обробки даних – це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.
До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу даних у процесі розвитку – з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв'язків між усіма якостями індивіда. Останнім полягає у реалізації особистісного підходу, коли всі властивості розглядаються у цілісній системі.
