- •Проблемні питання
- •3. Основи організацій фінансів підприємств.
- •4. Особливості організації фінансів в зовнішньо – економічній діяльності.
- •7. Функції страхування.
- •8. Сутність та види валютних ринків.
- •27. Порядок затвердження і розвиток місцевих бюджетів.
- •29.Фінансові показники
- •30 Міжнародний фінансові інститути.
- •31. Вплив політики лібералізації зовнішньої торгівлі на фінансовий стан України.
- •32. Форми зовнішнього державного кредиту.
- •36. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
- •37. Поняття та грошові потоки ринку фінансових послуг в Україні.
- •38. Контрольно – ревізійне управління в сфері фінансового контролю.
- •39. Формування і використання Пенсійного Фонду України.
- •40. Фондова біржа, правові положення, організація і порядок роботи.
- •41. Особливості митної політики України.
- •42. Касове використання бюджету.
- •43. Дискусійні питання щодо функцій державного кредиту.
- •44. Як функціонує ринок Цінних Паперів.
- •Терміни
- •Страхові фонди -
4. Особливості організації фінансів в зовнішньо – економічній діяльності.
Функціонуючи в міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, виступаючи як стимул розвитку міжнародної економічної інтеграції.
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ зовнішньоекономічних відносин - сукупність форм і методів управління фінансово-кредитними і валютними відносинами, що виникають між окремими державами і які регламентовані ними в правовому порядку.
Вихідним початком фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин е законодавчі документи урядів країн або об'єднань країн і міжнародні правові акти. До них належать: зовнішня торгівля, ціноутворення, валютні платежі і валютне регулювання, ринок цінних паперів, кредитно-розрахункові операції, форми і методи регулювання платіжного балансу, порядок оподаткування юридичних осіб тощо,
ОБ'ЄКТОМ фінансів зовнішньоекономічних відносин є економічні відносини, що виникають у процесі формування і використання прибутку і фондів у національній та іноземній валюті. СУБЄКТ0М виступає зарубіжний партнер (іноземна держава, міжнародна організація, юридична особа тощо).
Суб'єктами міжнародних фінансових відносин е:
- окремі держави, об'єднання держав, які здійснюють фінансову діяльність на світовому ринку (Україна, ЄС);
- міжнародні фінансові організації, які регулюють фінансові відносини між країнами (МВФ, Світовий банк);
- фізичні особи, які сприяють розвитку міжнародних відносин власним капіталом (Фонд Нобелівської премії).
До зовнішньоекономічних відносин відносять: експорт та імпорт товарів і послуг, закупівля сировини і матеріалів для власних потреб, закордонний туризм та інша діяльність. пов'язана з виходом держави на зовнішній ринок. У держави виникають проблеми з нестійкістю валюти, падінням її купівельної спроможності, а також постійними змінами кон'юнктури світових товарних ринків.
Таким чином, ФІНАНСИ ЗЕД представляють собою сукупність економічних відносин щодо формування і використання прибутку і фондів грошових коштів, які виникають у процесі розподілу й перерозподілу частини суспільного продукту і національного доходу, отриманого від ЗЕД.
Фінанси ЗЕД включають: 1. загальнодержавні фінанси; 2.фінанси підприємств, організацій незалежно від форм власності. 3.фінанси осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи.
Загальнодержавні фінанси виступають у формі Державного фонду золотовалютних резервів, фінанси підприємств та інших господарських структур - у формі фондів валютних коштів за поставлену продукцію і послуги на експорт.
Роль фінансів у розвитку міжнародних зв'язків проявляється у таких напрямках: 1 Вишукування джерел і мобілізація необхідних фінансових ресурсів для фінансування різних напрямів міжнародного співробітництва 2. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів. 3. Стимулювання розвитку міжнародних відносин.
5. Основні напрямки європейської фінансової думки з питань місцевих фінансів.
(МАЛО)Однією з важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія про місцеве самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на нього функцій в межах своєї компетенції.
6. Система страхових фондів.
Кошти мобілізовані шляхом страхових формують особливі фонди цільового призначення, тобто страхові фонди(сукупність натуральних запасів та фінансових страхових резервів, які є в сусп-стві та призначені для страхового захисту в тому числі попередження, локалізації і відшкодування збитків завданих стихійними лихами, нещасними випадками і іншими подіями). Виділяють такі форми організації страхового фонду:
Централізований страх. резерв. фонд (формується в натуральній і грошовій формах за рахунок заг.-держ. ресурсів і знаходиться у розпорядженні уряду. Кошти на цю мету щорічно передбачені в державному бюджеті України);
Децентралізований фонд самострахування (страховий фонд формується кожним самостійним господар-м суб’єктом за рахунок прибутку котрий залишився в їх розпорядженні. Кошти на цього фонду суб’єкти господар-ня викор-ть на покриття власних витрат, подолання виробничих зривів);
Страховий фонд страхувальника (формується за рахунок страхових внесків страх-льників включно в грошовій формі і має строго цільовий характер використання коштівстрахув-к тимчасово вільні кошти страх-вого фонду розміщує з урахуванням безпечності, прибутковості і диверсифікованості в активи таких категорій: грошові кошти на р/р, банківські депозити, нерухоме майно, цінні папери, готівка в касі та ін.).
