- •1.Загальна будова рослинної клітини.
- •4.Загальна характеристика нижчих рослин – водоростей
- •5. Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •6.Голонасінні
- •7.Покритонасінні
- •8.Водорості
- •18.Загальна характеристика папоротеподібних. Його цикл розвитку
- •19.Подвійне запліднення покритонасінних рослин -суть і значення.
- •20.Основна тканина(паренхіма).Її види,характеристика
- •22.Запасні поживні речовини рослин.
- •23.Загальна будова квітки.
- •24.Формула та діаграма квітки.
- •29. Види коренів, видозміни.
- •30.Запилення рослин, способи,види.
- •32.Загальна х- ка типу Кишковопорожнинні.
- •33.Загальна характеристика типу Плоскі черви
- •34.Круглі черви;цикл розвитку аскариди людської
- •34.2. Розвиток аскарид
- •35.Особливості типу Кільчасті черви(на прикладі дощового черв'яка)
- •36.Загальна характеристика типу Членистоногі
- •39. Загальна характеристика класу Ссавці.
- •41.Дизентерійна амеба
- •42 .Малярійний плазмодій.
- •43.Бичачий ціп*як
- •44.Печінковий сисун.
- •47.Загальна характеристика класу Плазуни.
- •57.Екологічні групи птахів.
- •58.Шкірні залози у ссавців, їх значення
- •59.Систематика плацентарних звірів(основні ряди)
- •60.Екологічні групи диких звірів за способом життя
- •76. Рельєф України
- •78. Характеристика природних зон України.
- •88.Будова компаса
- •89.Речовиний склад земної кори.
- •90.Як утворюється джерело.
19.Подвійне запліднення покритонасінних рослин -суть і значення.
Покритонасінні – відділ вищих насінних рослин, деревовидні або трав’янисті з добре розвиненими і різноманітними коренями, стеблами і листками. У квіткових існує цілий ряд особливостей будови – значних ароморфозів:
- З’являються нові органи: квітка і плід.
- Насіння формується з насінних зачатків, захищених стінками зав’язі, що перетворюються в оплодень, тому назва – покритонасінні.
- Маточка з зав’язью, стовпчиком і приймочкою, плід, який розвивається з зав’язі властиві тільки покритонасінним.
Добре розвинена оцвітина і справжні квітки (звідси назва – квіткові).
Гаметофіт редукований до кількох клітин що прискорює його розвиток.
Жіночий гаметофіт – восьмиядерний зародковий мішок.
Чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, складається з 2 клітин –
вегетативної і генеративної.
Утворенню насіння передують запилення квіток і подвійне запліднення: один спермій запліднює яйцеклітину, другий – вторинне ядро зародкового мішка
Відмітна особливість покритонасінних рослин — маточка із зав'яззю, що захищає насінний зачаток (макроспорангій) і зародковий мішок. Маточка утворилася з одного або кількох зрослих плодолистиків. Пилкові зерна складаються з двох клітин, з яких одна вегетативна, а друга-генеративна. Остання перед процесом запліднення ділиться, утворюючи дві чоловічі гамети (спермії), які служать для подвійного запліднення. Чоловічі статеві клітини (спермії), що відповідають сперматозоїдам голонасінних, у покритонасінних є нерухомі, тому великого значення в них набирає пилкова трубка, за допомогою якої чоловічі статеві клітини проникають в зародковий мішок. Після подвійного запліднення яйцева клітина перетворюється в зародок насінини, а центральна клітина зародкового мішка — в ендосперм.
Отже,запліднення завершується утворенням зав’язі плоду з насінного зачатка насінини, з зиготи – зародка насінини, з заплідненого вторинного ядра – вторинного ендоспперму, що утворений тканиною з триплоїдним набором хромосом. Триплоїдність ядер ендосперму, яка несе батьківську і материнську спадкову інформацію, підвищує життєвість молодої рослини .
Зародковий мішок є редукованим жіночим заростком, а вегетативна клітина пилкового зерна-редукованим чоловічим заростком.Ці заростки відповідають таким у голонасінних. Квітки у покритонасінних рослин бувають або роздільностатевими,або частіше двостатевими і мають різноманітну будову. Покритонасінні рослини розвинулись на земній кулі пізніше, ніж голонасінні, папоротеподібні та інші рослини, і є найбільш пристосованими до сучасних умов існування. Покритонасінні рослини підрозділяються на два класи дводольні і однодольні.
Дводольні (горох, вика, соняшник та ін.) характеризуються двома сім'ядолями в зародку насінини; наявністю головного кореня, який залишається протягом всього розвитку рослини або тільки на початку розвитку; наявністю в стеблі відкритих судинно-волокнистих пучків, що розміщуються в один круг, і камбію в стеблі; сітчастим жилкуванням простих і складних листків і п'ятірним, четверним або багаточленним типом будови квітки.
Однодольні (пшениця, осока, лілія та ін.) рослини характеризуються наявністю однієї сім'ядолі в зародку насінини; мичкуватою системою коренів; розкиданими замкнутими судинно-волокнистими пучками і відсутністю камбію; паралельним або дуговим жилкуванням цілокраїх, частіше видовжених простих листків; тричленним типом будови квітки.
