13. Морське страхування, необхідність та суть. Законодавча база.

Морське страхування – це сфера діяльності СК, яка забезпечує стр захист б-я майн інтересу страхув-ка, пов'яз із мореплавством.

Особливості морського страхування:

Морське страхування раніше за ін види страхування було законодавчо оформлене.

У цій сфері страхування мають справу із дуже вартісно великими ризиками

Мор перевезення пов'язані із перетин-ми кордонів багатьох країн і баз-ся на широких міжнар контактах

Більшість договорів морського страхування уклад-ся на основі мор стр полісу “Lloyd's Marine Policy” з урах застережень Інституту лондонських стр-ків.

Найважливішими суб’єктами ринку морського страхування є т з “клуби взаємного страхування”, їх офіційна абрев-ра P and I Clubs. Цих клубів зараз наліч-ся близько 70. Вони діють на принципах тов-ств взаємного с-ня.

В Україні морське страхування тільки починає розвиватися. Нині головним законодавчим актом, що регулює умови морського страхування, є прийнятий 9 грудня 1994 р. Кодекс торговельного мореплавства України, який має окремий розділ VIII «Морське страхування».

Статтею 242 Кодексу до об'єктів морського страхування віднесено будь-який інтерес, пов'язаних із мореплавством, а саме: судно, у тому числі й таке, що будується, вантажі, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, винагороди капітана та інших осіб судового екіпажу, цивільна відповідальність судновласників і перевізника, а також ризик, узятий на себе страховиком (перестрахування).

У сучасному страховому договорі не приймаються на страхування такі ризики: 1) відповідальність на випадок військових дій; 2) відповідальність при затриманні в дорозі внаслідок карантину, відповідальність за природне псування товару, самозгоряння, окислення, а також пошкодження товару гризунами.

Статтею 243 Кодексу «Інформація про стан ризику» визначено, що у разі укладання договору страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про обставини, які мають істотне значення для визначення ступеня ризику і відомі або повинні бути відомі страхувальнику, а також відомості, про які запитує страховик.

Ушкодження або знищення об'єкта страхування не завжди може розглядатися як страховий випадок. Важливим є те, через що такі збитки сталися. Це пояснюється тим, що страховики беруть на себе відповідальність лише за відомі ризики, які можна спрогнозувати і розрахувати. Саме тому договори страхування мають досить великий перелік винятків із страхових випадків. Тому в полісах поряд із заявою про те, що «застраховано від усіх ризиків», передбачається список застережень і винятків.

У статті 250 «Страхова сума» передбачено, що страхувальник зобов'язаний оголосити суму, на яку він страхує відповідний інтерес. Якщо ця сума нижча за вартість застрахованого інтересу, то страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості. Якщо страхова сума, що вказана в договорі морського страхування, перевищує страхову вартість, договір вважається недійсним щодо тієї частини страхової суми, яка перевищує Страхову вартість.

До складу морського страхування входять такі основні види: страхування суден (каско), страхування вантажів (карго), страхування відповідальності судновласників.

В Україні до складу морського страхування відносять також особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті. Це страхування використовується для забезпечення страхового захисту життя і здоров'я членів екіпажів суден, а також пасажирів в Україні на внутрішніх водних маршрутах. Зараз в У у сфері мор с-ня працюють СК, що зосер-ні в Одесі, Маріуполі, Миколаєві, Іллічівську. Їх д-сть координує Мор бюро України.