Групові форми навчання

Для підготовки учнів до проведення повноцінної групової форми навчання на уроці вводяться і освоюються окремі види діяльності.

Індивідуальне самонавчання – учні виконують ту чи іншу самостійну роботу (ознайомлення з об’єктами, що вивчаються, матеріалом підручника, розв’язання задач, дослідницька робота) і складають письмові звіти за її результатами.

Парне взаємонавчання – учні у стабільних парах (наприклад, сусіди за партою) або у парах змінного складу (учні на протязі уроку міняються місцями за типом конвеєру) пояснюють один одному якесь питання, захищають свою тему, оцінюють результати товариша.

Групова робота за загальною темою. Учні, об’єднані у групи, взаємодіють всередині них: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують повідомлення.

Взаємонавчання груп. Групи, що займаються різними проблемами або видами діяльності, тимчасово об’єднуються, щоб поділитись досвідом, інформацією, проблемами.

Вчитель може використовувати різні способи утворення груп:

• групи створюються на основі уже існуючого розміщення учнів у класі. Наприклад, групу утворюють 4 учні, що сидять за двома сусідніми партами або учні, що сидять у одному ряду. Даний спосіб має формальну основу, але потребує найменше часу і зусиль для створення;

• склад учнівських груп визначає вчитель в залежності від намічених ним цілей;

• учні самостійно розбиваються на групи по 4-6 чоловік ще до семінару або у самому його початку. Це найбільш природній спосіб самоорганізації, але він вимагає додаткових затрат часу;

• клас (або вчитель) спочатку за певними критеріями обирає лідерів майбутніх груп, які потім набирають собі у групи інших учнів;

• вчитель або учні визначають і записують на дошці перелік основних питань (проблем) з теми, що вивчається. Кожен учень обирає для себе проблему і входить у відповідну групу. Якщо групи виявляються занадто великими, вони розбиваються на підгрупи. У створених групах обираються лідери;

• з однієї й тієї ж теми задається кілька аспектів її вивчення з різними видами діяльності (наприклад, «досліди», «задачі», «ігри», «проблеми») . Учням пропонується обрати групу з пріоритетними для них видами діяльності, при цьому відбувається вибір ними індивідуальної траєкторії вивчення теми.

Види діяльності, яким навчаються учні при груповій роботі:

• підготовка повідомлення для класу, демонстрація досліду;

• колективне обговорення і вирішення проблеми методом «мозкового штурму»;

• доповідь учнів у групі за заздалегідь підготовленими ними питаннями. Група відбирає найкращі повідомлення для виступу перед класом;

• підготовка учнів до взаємодії з іншими групами: продумування питань для них, підготовка конкурсів і змагань, участь груп у вирішенні загальної для всього класу проблеми;

• виконання довгострокового творчого завдання;

• підготовка групи учнів до проведення семінару або іншого виду занять з усім класом.

Технологія організації роботи у групах.

Для навчання учнів роботі у групах проводиться загальний інструктаж, роздаються спеціальні пам‘ятки, заздалегідь готуються завдання, попередньо проводяться консультації лідерів груп, вчитель бере участь у роботі окремих груп.

У роботі груп переважають оргдіяльнісні види діяльності: учні ставлять цілі, планують свою роботу, обговорюють проблеми, що виникають, розподіляють роботу всередині групи, контролюють, аналізують і оцінюють свою діяльність.

Способи обговорення у групі можуть бути різними. Найбільш ефективно на першому етапі висловлювати свою точку зору усім членам групи по «сонечку», тобто за годинниковою стрілкою, не перебиваючи один одного. Це дисциплінує школярів, привчає слідкувати за своєю мовою, дає можливість висловитись кожному учню. У групах, де робота йде мляво, вчитель використовує різні методи активізації, координує роботу сам. У кінці кожного заняття в групах підводиться рефлексивний підсумок: що зроблено, як працювали, якими є задачі на майбутнє.

Рівень володіння учнями оргдіяльнісними формами роботи визначає успіх груп у інших видах діяльності − пізнавальної, творчої. На перших етапах групового навчання у цих видах діяльності результати досить скромні. По мірі освоювання оргдіяльнісного компоненту учні створюють більш якісну освітню продукцію когнітивного і креативного рівнів.