29. Основні тенденції сучасної міжнародної міграції робочої сили

Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість, але на світовомму ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.

США, Канада – постійно праціє 5% імігрантів(5-12млн.чол.) від загальної кількості всього працюючого населення.

Західна Європа – кількість працюючих імігрантів 4-7млн.чол. Найбільше їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції.

Близький Схід – в середньому тут працює 3-5млн. імігрантів. Найбільше іноземців працює в Об”єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Саудівській Аравії.

Латинська Америка – число імігрантів 3-8млн. Найприваблішими країнами є Аргентина та Венесуела.

Австралія – це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3% імігрантів від кількості всього числа працівників.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон – сновними імпортерами робочої сили тут є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Тайланд, Сінгапур.

Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як позитивні, так і негативні сторони.

Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:

-дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.

-отримала готових спеціалістів.

-у такій країні прискорюється економічне зростання,

-зростає державний бюджет.

Виграш країни- експортера трудових ресурсів:

-валютні перекази імігрантів своїм сім”ям(осідає в банках валюта).

-експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.

-підвищується кваліфікація імігрантів, які повернулись назад.

Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:

-виникнення додаткових проблем, пов”язаних з соціальним захистом імігрантів.

-відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу.

-втрата виучених дешевих спеціалістів-імігрантів, при їх поверненні на батьківщину.

Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:

-втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий “відтік розумів”.

-додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.

-виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.

29. Українська трудова міграція

Трудова міграція в Україні — це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп у пошуках кращих умов оплати праці. На сьогоднішній день трудова міграція відбувається не тільки в межах України (загалом концентрація робочої сили у великих містах й економічних центрах), а й направлена назовні, що дає прихований вклад у зменшення населення України.

Посилення територіальної міграції населення зумовлюється такими причинами:

по-перше, структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливанням;

по-друге, нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі і в місті, в різних регіонах країни;

по-третє, різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;

по-четверте, інтенсифікацією міграційних процесів на національному ґрунті;

по-п'яте, розширенням зовнішньоекономічних зв'язків України, а також лібералізацією режиму виїзду громадян за кордон.