28. Экономический рост. Суть и методы измерения

Под экономическим возрастанием понимают увеличение реального дохода (выпуска) в экономике (ВВП, ВНП, НД), а также увеличение реального дохода (выпуска) в расчета на душу населения страны.

Д ля измерения и оценки экономического возрастания используют показатели абсолютного прироста, темпов прироста реального объема выпуска в целому и на душу населения. Последний показатель есть более точным для оценки экономического возрастания, которое важное, прежде всего , как основа возрастания благосостояния население, средства решения многих социально-экономических проблем.

где AYt- абсолютный прирост ВВП; Yt- ВВП в году t; Ayt- темпы прироста реального ВВП (темпы экономического возрастания). Средние темпы экономически развитых стран составляют

З-5% прироста реального ВВП. Высокие темпы возрастания (7-11%) продемонстрировали в минувшем десятилетии страны Юго-Восточной Азии (так называемые "азиатские тигры"): Сінгапур, Южная Корея, Тайвань, Малайзія, а также Китай. К сожалению, для последнего десятилетия в Украине были характерні отрицательные темпы экономического возрастания . И лишь в 2000 году впервые были определенные позытивные темпы возрастания. Проблема обеспечения стойких темпов возрастание стоит очень остро для экономики Украины. Выделяют два основных типа экономического возрастания: экстенсивный и интенсивный. При экстенсивном возрастании увеличения объемов выпуска происходит по счет використання дополнительных ресурсов при неизменной средней продуктивності работы в обществе. Интенсивное возрастание связано с использованием более совершенных факторов выробництва и средств их объединения, то есть осуществляется не за счет увеличения объемов затрат ресурсов, а за счет увеличения их отдачи. Качественное улучшение факторов и средств их объединение грунтуется на внедрении достижений научно-технического прогресса, новой техники, техно логії, повышении качества работы и усовершенствовании его организации. В реальной практике могут одновременно иметь место

экстенсивный и интенсивный типы, поэтому выделяют стирает важный тип возрастания. Факторы экономического возрастания классифицируют за рознимы признаками. Так, выделяют факторы спроса, распределения и предложения. К факторам спроса относят уровень цен, потребительские, инвестиционные, государственные затраты, объем чистого

экспорта. Факторы распределения составляют полнота и раціональність привлечение ресурсов в производственный процесс. Найваж

ливіше значения имеют факторы предложения, которые забезпеслышат самую потенциальную возможность возрастания, их группируют

соответственно типам экономического возрастания. Экстенсивныефакторы:- возрастание капитала; увеличение работы (количество занятых и количество отработанного рабочего времени).Интенсивные факторы:

- технологический прогресс;

- возрастание профессионального и образовательного уровня рабочих;

- усовершенствование управления производством, системы организации и мотивации работы.

Причинами, которые сдерживают экономическое возрастание, называют ресурсные, экономические и институционные ограничения, а также социальные затраты, связанные с ростом производства.

Модели экономического возрастания есть абстрактным выражением процесса возрастание в функциональных уравнениях и

графиках. Эти модели дают возможность обнаружить влияние изменений определенных факторов экономического возрастания на объемы выпуска, установить равновесные темпы возрастания при существующих параметрах экономики.

2 9. Модель экономического роста Солоу.У моделі Солоу необхідною умовою рівноваги є також рівність динамічних змін сукупного попиту та пропозиції. Пропозиція описується виробничою функцією:

з постійною віддачеювід масштабу.

Таким чином, ми отримуємо виробничу функцію, яка відбиває взаємозв'язок між продуктивністю (у) та фондооз­броєністю праці (k). Тангенс кута нахилу цієї функції до­рівнює граничному продукту капіталу (МРК = f(k + 1) - f(k)), який зменшується у міру зростання фондоозброєності.

Обсяг попиту в моделі Солоу визначається інвестиціями та споживчими витратами:

де і та с — інвестиції й споживання у розрахунку на одно­го зайнятого.

Д охід ділиться між споживанням та заощадженнями відповідно до норми заощаджень (s). Таким чином:

оскільки в умовах рівноваги інвестиції дорівнюють заощад­женням і пропорційні доходу:

Умови рівноваги можуть бути представлені, як:

Динаміка обсягу випуску залежить від обсягу капіталу (капіталоозброєності) (рис. 48). Обсяг капіталу змінюється в результаті інвестицій та вибуття: інвестиції збільшують запас капіталу, а вибуття — зменшує. Інвестиції знаходять­ся в залежності від фондоозброєності та норми нагромад­ження, що випливає з умов рівності попиту та пропозиції і = s/(/c). Норма нагромадження визначає поділ продукту на інвестиції та споживання при будь-якому значенні k:

Рис. 48. Залежність обсягу випуску на одного зайнятого (продуктивності праці) від рівня капіталоозброєності

А мортизація (вибуття капіталу) враховується в моделі наступним чином: щорічно вибуває фіксована частина ка­піталу d (норма вибуття), обсяг вибуття тоді складає dk. На рисунку 49 цей зв'язок відбиває пряма, що виходить із початку координат, та кутовим коефіцієнтом d. Вплив інвестицій та вибуття капіталу на його запас в економіці мож­на представити у вигляді рівняння:

Запас капіталу буде збільшуватися до рівня, при яко­му інвестиції дорівнюватимуть обсягу вибуття. Цей рівень називають рівноважним (стійким) рівнем фондоозброєності праці та позначають k*. Він відповідає рівновазі економіки у довгостроковому періоді.

Рівновага при k є стійкою, оскільки незалежно від по­чаткового значення k економіка буде прагнути до рівно­важного стану. Якщо початковий рівень фондоозброєності буде меншим за рівноважний то валові інвестиції будуть більше вибуття і запас капіталу збільшуватиметь­ся на обсяг чистих інвестицій. Якщо початковий рівень фон­доозброєності буде більшим за рівноважний то інвестиції будуть менші за вибуття, і запас капіталу змен­шуватиметься.

Норма заощаджень впливає на стійкий рівень фондооз­броєності. Зростання норми заощаджень веде до зрушен­ня кривої інвестицій вгору.

Зростання населення подібне до вибуття, бо зменшує фондоозброєність. У цих умовах необхідним стає такий обсяг інвестицій, який не тільки б перекрив вибуття капіталу, але й забезпечив би капіталом нових робітників в тому ж обсязі.

Із збільшенням темпу росту населення зростає кутовий коефіцієнт кривої (d + n)k, що призводить до зменшення рівноважного рівня фондоозброєності

У рахування в моделі Солоу технологічного прогресу змінює виробничу функцію. В моделі використовується працезберігаюча форма технологічного прогрессу:

де Е — ефективність праці; LE — чисельність умовних одиниць праці з постійною ефективністю Е.

Ч им вище Е, тим більше продукції можна виробити кіль­кістю робітників L. Технологічний прогрес здійснюється шляхом зростання ефективності праці з постійним темпом д. Зростання ефективності праці розглядається як аналогічне зростанню чисельності населення.

У моделі Солоу за будь-якої норми заощаджень еконо­міка прагне до відповідного стійкого рівня фондоозбро­єності та збалансованого зростання. Величина норми за­ощаджень є об'єктом економічної політики, вона важлива для розробки програм економічного зростання. Виникає про­блема визначення оптимальної норми заощаджень.

За «золотим правилом» Е. Фелпса оптимальна норма нагромадження та, що забезпечує рівноважне економіч­не зростання з максимальним рівнем споживання (рис. 52).

К оли економіка має запас капіталу більший, ніж ви­значає «золоте правило», то необхідні програми щодо зниження нагромадження. І напроти, якщо запас капіта­лу менший , то необхідні програми, спрямовані на збільшення норми нагромадження.

Отже, модель Солоу дозволяє описати механізм довгос­трокового економічного зростання, що забезпечує рівновагу та повну зайнятість факторів в економіці. Єдина основа стійкого зростання добробуту за цією моделлю — техноло­гічний прогрес.

30.Гос регулирование экономического роста. Основное направление преодоления спада это ускорение рыночной трансформации. Это стабилизация финансовой денежной системы, перестройка налоговой системы, реформирование отношений собственности, земельная реформа, создание привлекательной инвестиционной среды, вхождение в мировое экономическое пространство, активизация малого и среднего бизнеса. Реформа ЗП должна обеспечить переход от модели ориентированной на низкую цену рабочей силы и высокую долю бесплатных соц. Услуг к новой, которая предвидет высокую цену рабочей силы и платное удовлетворение услуг.