21. Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 "Обов'язки підприємств, установ та організацій". Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих факторів виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби при надзвичайній події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства.

Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

—   гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;

—   державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм;

—   включенням вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;

—    ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;

—    пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій;

— обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення.

Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці є постанови та положення (норми) затверджені Міністерством охорони здоров'я України (наприклад "Положення про медичний огляд працівників певних категорій", "Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"), санітарні правила і норми (Сан ПіН) стосовно окремих факторів виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв та інші нормативні документи.

23.Нормування шкідливих речовин.12

1.Надзвичайно небезпечних речовин (гранично допустима концентрація ГДК<0,1 мг/м³) озон, телур

2.Високо небезпечні речовини 0,1<ГДК<1 мг/м³ Cl (молекули), H₂S, H₂SO₄

3.Помірно небезпечні 1-10 мг/м³ , метанол, толуол.

Речови для яких ГДК>10 мг/м³ етиловий спирт (100), ацетон(200), бензин (300 мг/м³)

ГДК- максимальна концентрація речовини яка при роботі не виклакає ...

Всі речовини можуть проника через органи дихання, через шкіру (що добре розчиняється в воді, жирах), через стравохід.

Дія шкідливих речовин порушує функції певної частини організму (фермент)

Різні покази: - середня смертельна доза нанесення на шкіру

Якщо речовини є однонапрямленої дії, то безпечним вважати середовище, де Σст/гдк_і ≤1 (H₂S, діоксид сірки)

Для двонапрямленої дії