2.4. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Митне (тарифне) регулювання — це регулювання питань, пов'язаних з встановленням мита і зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.
Головним інструментом митного регулювання є митний тариф, що представляє собою систематизований по групах товарів перелік мита, якими обкладаються в даній країні товари при здійсненні експортних, імпортних і транзитних операціях з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури ЗЕД.
Товари в тарифі розташовані відповідно до класифікації Гармонізованої системи опису і кодування товарів.
Тариф по розмірах ставок поділяється на три різновиди:
преференційні ставки, включаючи звільнення від сплати мита, застосовуються до товарів, що походять з країн, що входять разом з Україною в митні союзи чи утворюють спеціальні зони, чи яким наданий спеціальний режим відповідно до міжнародних договорів, а також походженням із країн, що розвиваються;
пільгові ставки застосовуються до товарів, що походять з країн з якими Україною укладені міжнародні договори про надання режиму найбільшого сприяння;
повні ставки застосовуються до всіх інших товарів.
Рис. 2.1. Функції митного тарифу
Мито – це податок, що стягується при перетині товаром митного кордону країниє
Мито зазвичай підвищує кінцеву вартість товару, що знижує конкуретнтопроможність іноземних товарів на внутрішньому ринку, тому високі ставки мита використовуються для захисту національних виробників аналогічних товарів.
Рис. 2.2. Види мита
Зміст і організація митного контролю
Усі товари, що переміщуються через митний кордон держави, повинні піддаватися митному контролю.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;
7) використання інших форм, передбачених Митнимк Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.
Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.
Особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при:
1) перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України;
2) декларуванні товарів і транспортних засобів;
3) повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
4) здійсненні митними органами інших контрольних функцій
відповідно до цього Кодексу.
Товари пропускаються через кордон тільки за умови їх декларування відповідно до встановленого порядку пред'явлення ліцензії на товари, що підпадають під режим ліцензування, чи спеціальних дозволів компетентних органів, якщо такий порядок передбачений (наприклад, при вивозі творів мистецтва), сплати мита і зборів.
Декларування товарів здійснюється шляхом подачі митним органам вантажної митної декларації (ВМД) встановленого зразка, заповненої відповідно до існуючого порядку.
Крім декларації відправник вантажу (вантажоодержувач) зобов'язаний надати комерційні і транспортні документи (контракт, рахунок, специфікацію, товарнотранспорт-ну накладну й ін.). Ці документи необхідні для встановлення відповідності даних, зазначених у декларації, фактичним умовам здійснення зовнішньоторговельної операції.
Декларування може здійснюватися відправником вантажу (вантажоодержувачем) як самостійно, так і за допомогою митних брокерських фірм. Брокерська фірма надає весь комплекс послуг по оформленню митної документації для проходження митних процедур.
Непред'явлення зазначених вище документів чи неналежне виконання вимог до проходження митних процедур, несвоєчасна сплата належних платежів приводять до того, що товар не буде пропущений через кордон. Це може поставити під загрозу своєчасне виконання контракту чи взагалі зірвати його виконання.
Необхідно постійно стежити за змінами в чинному законодавстві по ЗЕД. Ще до укладання контракту необхідно з'ясувати наступні питання:
чи дозволений ввіз (вивіз) товару на територію країни;
чи обкладається товар експортним (імпортним) митом, який розмір цього мита;
чи підпадає товар під режим, ліцензування чи квотування, яким органом видається ліцензія, який порядок її одержання і скільки вона коштує;
чи необхідно одержання спеціальних дозволів на вивіз (ввіз) товару;
чи вимагається одержання фітосанітарного, ветеринарного й інших санітарних і екологічних сертифікатів;
які маються пільги по вивозу (ввозу) товару (звільнення від мита, податків);
чи є які-небудь особливості при здійсненні платежів підприємцями з країни запланованого експорту (імпорту);
які ще документи необхідні для забезпечення пропуску товару через кордон.
В задачі митних органів входить статистичний облік експортно-імпортних операцій, особливо по вивозу з України товарів, що мають квоти. Органи, що видають дозволи (ліцензії) на вивіз, повинні враховувати розміри квот, а митні органи як зворотний зв'язок відслідковувати фактичний обсяг вивозу товарів з України.