- •Предмет вищої математики. Зв'язок математики з економікою.
- •Матриці, їх види. Дії над матрицями.
- •Визначники та їх властивості. Обчислення визначників.
- •Обернена матриця. Знаходження оберненої матриці.
- •Вектори, дії над векторами. Скалярний і векторний добутки векторів; їх обчислення та застосування.
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар): основні визначення та поняття. Матричний запис слар. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Метод Крамера розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Матричний метод розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Метод Гаусса та Гаусса-Жордана розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Предмет і методи аналітичної геометрії. Прямокутна декартова система координат. Знаходження відстані між двома точками. Ділення відрізка у заданому відношенні.
- •Рівняння лінії на площині. Задания прямої на площині (загальне, канонічне, параметричне рівняння; рівняння за двома точками та з кутовим коефіцієнтом).
- •Умови паралельності та перпендикулярності прямих на площині. Кут між прямими. Відстань від точки до прямої.
- •Рівняння площини та його окремі випадки. Кут між площинами. Відстань від точки до площини.
- •Рівняння прямої у просторі: загальне, канонічне, параметричне, за двома точками.
- •Кут між двома прямими; умови паралельності та перпендикулярності прямих у просторі. Взаємне розташування прямої і площини просторі.
- •Криві лінії другого порядку: еліпс, гіпербола, парабола (означення, канонічні рівняння, графік, основні параметри).
- •Означення функціональної залежності. Функції в економіці. Способи задання функцій.
- •Дослідження основних властивостей функцій: області визначення, парності, непарності. Періодичності за аналітичним заданиям функції.
- •Основні елементарні функції, що зустрічаються в економічних дослідженнях: лінійна, степенева, показникова, логарифмічна (аналітичний вираз, основні властивості, графік).
- •Поняття числової послідовності. Границя послідовності. Нескінченно малі та нескінченно великі величини, зв'язок між ними.
- •Означення границі функції. Основні теореми про границі. Визначні границі. Методи знаходження границь функцій.
- •Поняття неперервності функції у точці та на відрізку. Властивості неперервних функцій. Точки розриву функцій.
- •Задачі, які приводять до поняття похідної. Означення похідної функції; її геометричний, фізичний та економічний зміст. Основні правила диференціювання функцій, заданих аналітично.
- •Похідні основних елементарних функцій. Похідні складних функцій. Похідні функцій, заданих неявно та параметрично. Похідні вищих порядків.
- •Означення диференціалу функції, його зміст. Правила знаходження диференціалу. Застосування диференціалу до наближених обчислень.
- •Розкриття невизначеностей за правилом Лопіталя. Основні теореми диференціального числення: Ролля, Ферма, Лагранжа, Коші.
- •Зростання, спадання та екстремуми функцій, необхідні та достатні умови. Найбільше та найменше значення функції на відрізку.
- •Загальна схема дослідження функцій. Побудова графіків функцій.
- •Означення функції багатьох змінних. Область визначення. Частинний приріст функції, частинні похідні. Частинні похідні вищих порядків.
- •Повний диференціал функцій двох змінних. Застосування повного диференціалу до наближених обчислень.
- •Похідна за напрямом, градієнт.
- •Поняття екстремуму функції багатьох змінних. Необхідні та достатні умови існування екстремумів функції двох змінних.
- •Первісна функція. Невизначений інтеграл та його властивості. Таблиця невизначених інтегралів.
- •Метод інтегрування заміною змінної; інтегрування частинами у невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування дробово-раціональних, тригонометричних функцій та ірраціональних функцій.
- •Означення визначеного інтеграла, його основні властивості та геометричний зміст. Формула Ньютона-Лейбніца. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
- •Застосування інтегрального числення до обчислення площ плоских фігур. Знаходження довжини дуги плоскої кривої, об'єму тіла обертання.
- •Основні поняття та означення теорії диференціальних рівнянь. Задача Коші.
- •Диференціальні рівняння першого порядку: з відокремленими змінними., лінійні та однорідні.
Означення диференціалу функції, його зміст. Правила знаходження диференціалу. Застосування диференціалу до наближених обчислень.
Диференціал ф-ції визначається dy=∆x
Похідну
ф-ції можна позначити як
Диференціал ф-ції знаходять за ф-лою: dy=y’dx
Диференціалом ф-ції наз.. головну лінійну частину її приросту.
За
означенням
Це
означає, що
- нескінченно мала величина.
або
∆y=y’∆x-
∆x
Диференціал вик.. для наближених обчислень на основі формуди:
y(x0+∆x)=y(x0)+y’(x0)∆x
Розкриття невизначеностей за правилом Лопіталя. Основні теореми диференціального числення: Ролля, Ферма, Лагранжа, Коші.
У випадку невизначеностей : ;та зручно використовувати правило Лопталя:
При необхідності правило Лапіталя вик.. повторно.
Зростання, спадання та екстремуми функцій, необхідні та достатні умови. Найбільше та найменше значення функції на відрізку.
Ф-ція y=f(x) зростає на проміжку, якщо у кожній точці цього проміжку y’(x)>0 і спадає у випадку y’(x)<0.
План дослідження на монотонність:
Знайти y’
Розвязати р-ння y’(х)=0
Зобразити корені на числовій осі і знайти знаки похідної на кожному з проміжків.
Зробити висновки.
Точку х0 наз.. точкою екстремуму ф-ції у=f(x), якщо для неї можна визначити деякий окіл. Такий, що для всіх х цього околу вик.. умова y(x0)>y(x) – х0 точка максимум. y(x0)<y(x) – х0 – точка мінімуму.
Необхідна умова існування екстремуму в т. х0 : y’(x0)=0. Достатня умова: знак похідної змінюється на протилежний.
План дослідження:
Знайти y’
Розвязати р-ння y’(х)=0 – знаходимо критичні точки
Дослідити знак похідної на проміжках.
Зробити висновки.
Знайти значення ф-ції в точках екстремуму.
Найбільшого/найменшого значення на відрізку ф-ція може набувати: 1. У точках екстремуму. 2. На кінцях відрізку.
План дослідження:
Знайти екстремуми ф-ції.
Знайти значення ф-ції у точках екстремуму, що належать вказаному відрізку та на кінцях відрізка.
Вибрати найбільше та найменше значення.
Загальна схема дослідження функцій. Побудова графіків функцій.
Схема дослідження ф-ції:
Область визначення
Парність/непарність
Періодичність
Точки розриву
Проміжки монотонності та екстремуму
Напрям опуклості та точки перегину
Точки претину з осями координат.
Асимптоти графіка ф-ції.
Побідова графіка ф-ції за знайденими результатами дослідження.
Означення функції багатьох змінних. Область визначення. Частинний приріст функції, частинні похідні. Частинні похідні вищих порядків.
Ф-цію багатьох змінних (n-змінних) наз.. ф-ція від n – незалежних аргументів.
Z=f(x1;x2…xn)
Якщо к-сть аргументів обмежена вживають термін ф-ція к-х змінних.
Z=f(x;y) – ф-ція двох змінних.
N=f(x;y;z) – ф-ція 3х змінних.
О-стю визначення ФБЗ наз.. всі можливі набори її аргументів. Для однієї змінної – множина точок числової прямої. Для ф-ції двох змінних – фігура координатної площини. Для ф-цівї трьох змінних – тіло тривимірного простору.
Частинним приростом ФБЗ на змінній хі наз.. різницю: ∆zzi = z(x1;x2…xi+∆x…xn) – z(x1x2…xi…xn)
Отже, частинний приріст це змінна ф-ції внаслідок зміни лише єдиного із аргументів.
Частинною похідною ФБЗ наз.. границю відношення частинного приросту до приросту відповідного аргументу, коли останній прямує до нуля.
При диференціюванні ФБЗ:
Застосовують правила і таблиці похідних для ф-ції однієї змінної.
При знаходженні частинної похідної по деякій змінній до інших змінних відносяться як до сталих величин.
Часткові та мішані похідні вищих порядків:
