- •Технічна частина.
- •Коротка фізико-географічна і економічна характеристика району робіт.
- •1.2 Обґрунтування вибору масштабу і методу топографічної зйомки, вибір висоти перерізу рельєфу.
- •1.3 Картосхема об’єкту.
- •Карти масштабу 1:100000
- •1.4.Проектування планової геодезичної основи топографічної зйомки.
- •1.3.1Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічного знімання.
- •1.3.2Проектування полігонометрії 4 класу.
- •Згущення планової мережі ходами полігонометрії 1 розряду і оцінка проекту.
- •Проектування висотної геодезичної основи топографічного знімання.
- •1.4.1Оцінка проекту нівелірних ходів.
- •Проектування топографічної зйомки.
- •Основні вимоги до топографічної зйомки.
- •Розробка технологічної послідовності виконання робіт.
- •Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій.
- •Розрахунок основних даних для аерофотознімання.
- •2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт.
- •Підрахунок обсягів робіт.
- •Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт.
- •3. Планування та організація робіт.
- •3.1. Складання календарного графіка.
- •3.2. Загальні питання організації робіт на об’єкті.
1.4.Проектування планової геодезичної основи топографічної зйомки.
1.3.1Основні вимоги до планової геодезичної основи топографічного знімання.
Згідно з пунктом 1.1.24 інструкції [1] середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних планів масштабу 1:2000 повинна бути доведена до 1 пункту на 5-15 км2 і одного репера на 5-7 км2. Подальше збільшення щільності геодезичної основи топографічних знімань досягається побудовою мереж 4 класу, а також першого розряду. Щільність цих мереж повинна бути доведена згідно пункту 1.1.25 інструкції [1] до одного пункту на 1 км2.
Площа Новгород-Волинського об’єкту становить 43,82 км2. Для дотримання визначених вимог на об’єкті має бути не менше трьох пунктів тріангуляції. На Новгород-Волинському об’єкті є три пункти тріангуляції 3 класу, отже вимоги до щільності дотримані.
Для подальшого згущення в даному проекті застосовую мережі полігонометрії 4 класу і 1 розряду, які задовольняють умови даної місцевості.
Згідно пункту 1.1.25 інструкції [1] кількість пунктів мереж згущення повинна бути доведена до 22 і більше.
Запроектована планова геодезична основа приведена в додатку 1.
1.3.2Проектування полігонометрії 4 класу.
Проектування полігонометрії здійснюється з дотриманням інструкції [1], таблиці 7, фрагмент якої наведений нижче.
Таблиця 1.3 – Вимоги до проектування мереж згущення 4 класу та 1 розряду.
-
Показник
4 клас
1 розряд
Гранична довжина ходу, км
Окремого
14,0
7,0
між вихідною і вузловою точками
9,0
5,0
між вузловими
7,0
4,0
Граничний периметр полігону, км
40
20
Довжина сторін ходу, км
Найбільша
3,00
0,80
Найменша
0,25
0,12
Середня
0,50
0,30
Кількість сторін у ході, не більше
15
15
Відносна помилка ходу, не більше
1:25000
1:10000
Середня квадратична помилка виміру кута (˝)
3
5
Кутова нев’язка ходу, де n – кількість кутів у ході
5
10
Середня квадратична помилка виміру сторони, см
до 500 м
1
1
від 500 до 1000 м
2
2
понад 1000 м
1:40000
-
На Новгорад-Волинському об’єкті, як мережі згущення, запроектовані три полігонометричні ходи 4 класу. Вони прокладені між пунктами тріангуляції 3 класу г.Довга, відм.211,4, відм.233,5.
Пункти полігонометрії 4 класу будуть закріплені центрами пунктів полігонометрії типу 160 та У15Н (додаток 3). В місцях, де між пунктами полігонометрії немає прямої видимості, будуть встановлені чотиригранні піраміди з кутової сталі (додаток 3).
