2. Предмет Політекономії. Фундаментальні питання економіки..

Політекономія – це наука, яка досліджує поведінку людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ в умовах, обмежених виробничих ресурсів і необмежених потреб. Таке дослідження базується на посилках, що потреби людей збільшують виробничі можливості та рахункові ресурси. Центральною проблемою політекономії є проблема вивчення ефективності використання рідкісних ресурсів. Таким чином, політекономія – це наука про види діяльності пов’язані з обміном і грошовими угодами між людьми, про використання людьми рідкісних природних ресурсів, про багатство.

Найкоротшим визначенням предмета політичної економії без урахування суб'єктно-об'єктних відносин є таке: вивчення законів, що регулюють виробництво, обмін, розподіл і споживан­ня матеріальних життєвих благ у людському суспільстві.

Об’єктом вивчення політекономії є суспільне виробництво, яке направлене на виробництво матеріальних благ і послуг.

Матеріальне виробництво включає в себе виробничі галузі, тобто галузі, підприємства яких виробляють матеріальні блага – це промисловість, сільське господарство, будівництво, а також послуги матеріального виробництва (транспорт, торгівлю, комунальні обслуговування, побутове обслуговування).

В галузях нематеріального виробництва створюються особливі нематеріальні блага, а також надаються нематеріальні послуги. Це охорона здоров’я, освіти, наука культура тощо.

Суб’єктами сучасної економіки є робітник, який працює по найму, домогосподарство, підприємець, фермер, власник цінних паперів, підприємство або фірма як юридична особа, міністерства і сама держава.

Будь-яке суспільство перш за все вирішує основні фундаментальні питання економіки:

• Що повинно вироблятися? Тобто які товари і послуги повинні вироблятися і в якій кількості.

• Як буде вироблятися? Тобто чим, за допомогою яких ресурсів і за якою технологією.

• Для кого виробляються товари? Тобто хто повинен володіти ними і отримувати від них користь.

• Як зможе система адаптуватися до змін?

3.Методи економічних досліджень

Політекономія містить такі методи.

1.Метод наукової абстракції – відмова від поверхневих, несуттєвих сторін явища, з метою розкриття суттєвих загальних зв’язків. Цей метод передбачає необхідність розгляду тих, чи інших економічних явищ під певним кутом зору.

2.Метод аналізу і синтезу. Метод аналізу – розкладання системи економічних відносин на окремі елементи , з метою їх глибокого та детального вивчення. Метод синтезу – органічне з’єднання окремих елементів економічних відносин в єдине ціле.

3.Метод індукції і дедукції. Метод індукції – спосіб вивчення окремих фактів, які дозволяють встановити їм загальні риси або властивості. Метод дедукції означає розповсюдження загальних визначень на окремі факти.

4.Метод логічного і історичного. Метод логічного і історичного дослідження економічних явищ і процесів в історичному аспекті.

4.Позитивна і нормативна економічна теорія.Функції політекономії та її місце в системі економічних наук

Політекономія , як суспільна наука, виконує наступні функції:

1.Відображає існуючі економічні явища і економічні процеси, і визначає як вони співвідносяться (теоретична функція).

2.Розвиває свій особливий метод, який відповідає особливостям економічних процесів (методична функція).

3.Пізнає реальну економічну дійсність для того, щоб відкрити людям способи використання економічних законів (практична функція).

4.Вміння передбачити шляхи розвитку економіки (прогностична функція).

5.Надає здібності наукового мислення (виховна функція).

Сучасну політекономію ділять на позитивну і нормативну. Позитивна – шукає об’єктивні або наукові пояснення функціонування економіки. Нормативна – передбачає механізм дії, який застосований на об’єктивних особистих судженнях, тобто вона має справу з тим, як повинно бути.

Взаємозв’язок економічної теорії з іншими науками:

1.Галузеві економічні науки (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі та ін.)

2.Міжгалузеві економічні науки (економічна географія, демографія, теорія управління, економіка природокористування)

3.Функціональні економічні науки (фінанси, кредит, прогнозування, маркетинг, менеджмент та ін)

4.Історико-економічні науки (історія, економічна історія, історія економічної думки)

5.Соціально-подітичні науки (філософія, соціологія, психологія, право)

6.Інформаційно-політичні науки (статистика, інформатика, аналіз господарської діяльності)

7.Природничі науки (математика, фізика, біологія).