26.Нормування оборотних засобів підприємства

13.Організаційні структури управління підприємствами

Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.Зв’язки названих елементів системи управління поділяються на лінійні, функціональні та міжфункціональні.Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління.Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування.Міжфункціональні зв’язки мають місце між підрозділами того самого рівня управління.Типи організаційних структур:

Лінійна організаційна структура управління — це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії .За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі.Основою функціональної організаційної структури управління є поділ функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. Відтак кожний виробничий підрозділ одержує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних відділів.Лінійно-функціональна організаційна структура управління – базується на розподілі повноважень та відповідальності за функціями управління та прийняття рішень по вертикалі.Дивізіональна організаційна структура управління базується на поглибленні поділу управлінської праці. Кожний виробничий підрозділ корпорації (концерну) має власну достатньо розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його функціонування.

За матричної організаційної структури управління поряд з лінійними керівниками підприємства і раціональним апаратом управління виокремлюють (формують) ще й тимчасові предметно-спеціалізовані ланки — проектні групи.

24.Оцінка вартості та амортизаціянематеріальнихактивівпідприємства.

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, пов’язані з оцінкою вартості нематеріальних активів. Названа оцінка, зокрема, необхідна у таких випадках (рис. 6.3): – приватизація або відчуження нематеріальних активів державою;– включення об’єктів інтелектуальної власності до статутного фонду;– визначення майнових частин у статутному фонді за злиття або поділу організацій;– оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою повного обліку всіх активів підприємства;– розв’язання питань щодо купівлі (продажу) прав на об’єкти інтелектуальної власності;– здійснення фінансової звітності підприємств;– оцінка застави під отримуваний кредит;

– визначення збитків від порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності;

– організація франчайзингу тощо.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи:1) обстеження нематеріальних активів;

2) правова експертиза;3) з’ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості;4) формування інформаційної бази для проведення оцінки;5) розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами;6) підготовка звіту про оцінку