- •Дипломна робота
- •Попередній захист:
- •Завдання
- •Реферат / abstract
- •Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів
- •Розділ 1 Загальносистемні питання. Аналіз актуальності розв'язуваної задачі й огляд наявних результатів. Постановка задачі досліджень та проектування
- •1.1. Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломного проекту.
- •1.2. Обґрунтування мети рішення поставленої проблеми і критеріїв ефективності
- •Розділ 2 Проектні і технічні рішення та документація
- •2.1. Інформаційне забезпечення проектованої системи
- •2.1.1. Структура і схеми інформаційних об’єктів і ресурсів
- •1.3. Постановка задачі. Технічне завдання на розробку
- •2.1.2. Схеми інформаційних потоків
- •2.1.3. Схема Бази Даних (Діаграми)
- •2.1.4. Опис Бази Даних
- •2.2. Моделі інформаційних баз.
- •2.2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2.2. Мережева модель даних
- •2.2.3. Реляційна модель даних
- •2.3. Програмне забезпечення
- •2.3.1. Опис структури програми
- •2.3.2. Опис окремих функцій, їх викликів, взаємодії компонентів
- •Розділ 3 Опис роботи програми
- •Розділ 4 Охорона праці
- •4.2. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці програміста (системного адміністратора, аналітика комп’ютерних систем тощо)
- •4.2.1 Вибір робочого місця та трудового процесу
- •4.2.2 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та їх впливу на функціональний стан працівника
- •4.2.3 Визначення категорії важкості праці
- •4.2.4 Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників
- •4.3. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх ефективності
- •4.3.1 Розрахунок вентиляції виробничого приміщення
- •4.3.2 Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення
- •4.3.3 Розрахунок освітлення приміщення
- •4.4.4 Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку
- •4.4.5 Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку
- •Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з пеом
- •4.3. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці
4.2.4 Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників
І
нтегральна
бальна оцінка важкості праці Іп
дозволяє визначити вплив умов праці на
працездатність людини. Для цього спочатку
визначається ступінь стомлення в умовних
одиницях:
де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.
Y = (40,75 – 15,6) / 0,64 = 39,3
Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):
R = 100 – Y
R = 100 – 39,3 = 60,7
4.3. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх ефективності
4.3.1 Розрахунок вентиляції виробничого приміщення
Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих.
Н
еобхідна
кількість повітря (м3/год.), яка забезпечує
відповідність параметрів повітря
робочої зони нормованим значенням,
визначається за формулою:
Д
е
- нормативна кількість повітря на
одного працюючого, яка залежить від
питомого об’єму приміщення, м3/(год.·люд.).
N – кількість працюючих.
П
итомий
об’єм приміщення , (м3/люд.),
визначається за формулою:
де V – об’єм приміщення, м3.
Величина V′ - нормативна кількість повітря.
Отже, визначаємо вільний об’єм приміщення (обладнання займає 30% об’єму):
V = A·B·H·0,7 = 10·4·6·0,7 = 168 м3.
Питомий вільний об’єм складає:
V′ = V / N = 168 / 8 = 21 м3 /люд. > 20 м3/люд.
Нормована кількість повітря на одну людину при V′ > 20 м3/люд. становить 20 м3/(год·люд))
Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:
L = L′· N = 20·8 = 160 м3/год.
4.3.2 Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення
Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують наступні методи:
раціональне розміщення робочого місця у приміщенні, а також обладнання на кожному місці;
акустична обробка приміщення.
Р
аціональне
розміщення робочих місць залежить від
наявності достатньої площі приміщення.
Акустична обробка приміщення захищає
працюючих від внутрішніх та зовнішніх
(вулиця, суміжні приміщення) шумів.
Зниження рівня шуму за рахунок акустичної
обробки приміщення ΔL визначається за
формулою:
де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.
З
вукопоглинання
приміщення визначається за формулою:
де S – площа поверхні, м2;
α - коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.
Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:
Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,03; стелі = 0,03; підлоги = 0,06.
А1 = 2 · 10 · 6 · 0,03 + 2 · 4 · 6 · 0,03 + 10 · 4 · 0,03 + 10 · 4 · 0,06 = 8,64 одиниць поглинання.
Визначаємо звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:
Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,11; стелі = 0,5; підлоги = 0,06.
А2 = 2 · 10 · 6 · 0,11 + 2 · 4 · 6 · 0,11 +10 · 4 · 0,5 + 10 · 4 · 0,06 = 40,88 одиниць поглинання.
Зниження рівня шуму складає 10 lg · (40,88 / 8,64) = 4,73 дБ.
Рівень шуму після обробки приміщення (55 – 4,73 = 50,27 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ.
4.3.3 Розрахунок освітлення приміщення
Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ПЕОМ, здійсняється системою загального рівномірного освітлення з використанням люмінесцентних ламп.
При цьому застосовують світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, які укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.
Для розрахунку системи освітлення застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку за умови, що витримані рекомендовані співвідношення відстані між світильниками до висоти їх підвісу, відхилення не повинно бути більше 20%. При цьому відношення довжини світильника до найкоротшої відстані від нього до розрахункової точки не повинно перевищувати 0,2. Якщо ці умови не виконуються використовують точковий метод розрахунку.
