- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
Первинне обвинувачення має попередній характер, воно може бути скоректоване в ході подальшого провадження у справі (ст. 141 КПК). Згідно із ст. 141 КПК зміна первинного обвинувачення на досудовому слідстві можлива: 1) у зв'язку зі зміною фактичної сторони обвинувачення або юридичної кваліфікації злочину; 2) у зв'язку із доповненням обвинувачення у випадку, якщо встановлені нові епізоди злочинної діяльності обвинуваченого; 3) якщо частина обвинувачення не знайшла підтвердження. На жаль, загальні правила зміни обвинувачення, які встановлені ст. 141 КПК, є не досить чіткими, оскільки невирішеними залишаються деякі питання, пов'язані з процесуальним оформленням рішення слідчого щодо зміни обвинувачення. Таке становище не відповідає принципу правової визначеності і як наслідок негативно відбивається на рівні правової захищеності обвинуваченого та потерпілого. Так, виходячи із вимог закону, у всіх випадках, коли зміна обвинувачення викликана зміною його фактичних обставин (фабули) або юридичної кваліфікації, а доповнення обвинувачення — встановленням нових епізодів (фактів) злочинної діяльності обвинуваченого, слідчий повинен винести нову постанову про притягнення його як обвинуваченого та знову пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 КПК. У зв'язку з цим виникає питання щодо змісту цієї постанови, необхідності включення до неї всього обсягу обвинувачення або можливості винесення нової постанови виключно щодо нових фактів або їх нової правової оцінки. На наш погляд, у всіх зазначених випадках нова постанова про притягнення як обвинуваченого повинна містити повний обсяг обвинувачення, що забезпечує його цілісне уявлення обвинуваченим і корелює з його правом знати, в чому його обвинувачують (ч. 2 ст. 43 КПК). Зважаючи на нечіткість нормативного регулювання питання щодо процесуального оформлення зміни обвинувачення в частині кваліфікації дій обвинуваченого, на практиці слідчі складають низку постанов, які не передбачені чинним КПК, — «про перекваліфікацію злочинних дій», «про закриття кримінальної справи, перекваліфікацію та порушення кримінальної справи», «про зміну підстав порушеної кримінальної справи» тощо. Слід зазначити, що при зміні кваліфікації важливим є не тільки формулювання нового обвинувачення та ознайомлення з ним обвинуваченого, його законного представника та захисника, а й з' ясування мотивів, які призвели слідчого або прокурора до даного рішення. Вважаємо, що при зміні кваліфікації дій обвинуваченого слідчому необхідно складати два процесуальних документи — постанову про перекваліфікацію дій обвинуваченого та нову постанову про притягнення як обвинуваченого, з якими необхідно ознайомити суб'єктів захисту. Якщо ж під час досудового слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою повинен закрити справу в цій частині обвинувачення і оголосити про це обвинуваченому (ч. 2 ст. 141 КПК). Таким чином, за змістом цієї норми постанова про закриття справи у відповідній частині обвинувачення повинна бути винесена слідчим у тих випадках, коли зміна обвинувачення викликана непідтвердженням як окремих фактів (епізодів) злочинної діяльності, які не мали самостійної правової кваліфікації, так і тих фактів (епізодів), які були кваліфіковані за окремою статтею (частиною статті) кримінального закону. Проте, якщо виключення з обвинувачення одного або кількох епізодів пов'язане зі зміною кваліфікації злочину, то поряд із закриттям справи в цій частині необхідно знову пред'явити обвинувачення. Тому в даному випадку слідчий повинен скласти три постанови — про закриття справи в частині обвинувачення, що не знайшло свого підтвердження, про перекваліфікацію дій обвинуваченого і про притягнення особи як обвинуваченого за новим обвинуваченням, після чого знову пред'явити його обвинуваченому. Уявляється, що саме такій підхід відповідає вимогам законності у кримінальному судочинстві та сприяє забезпеченню захисту прав та законних інтересів обвинуваченого.
