44. Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.

Первинне обвинувачення має попередній характер, воно може бути скоректоване в ході подальшого провадження у справі (ст. 141 КПК). Згідно із ст. 141 КПК зміна первинного обвинувачення на досудовому слідстві можлива: 1) у зв'язку зі зміною фактичної сторони обвинува­чення або юридичної кваліфікації злочину; 2) у зв'язку із доповненням обвинувачення у випадку, якщо встановлені нові епізоди злочинної діяльності обвинуваченого; 3) якщо частина обвинувачення не знайшла підтвердження. На жаль, загальні правила зміни обвинувачення, які встановлені ст. 141 КПК, є не досить чіткими, оскільки невирішеними залишають­ся деякі питання, пов'язані з процесуальним оформленням рішення слідчого щодо зміни обвинувачення. Таке становище не відповідає принципу правової визначеності і як наслідок негативно відбивається на рівні правової захищеності обвинуваченого та потерпілого. Так, виходячи із вимог закону, у всіх випадках, коли зміна обвинувачення викликана зміною його фактичних обставин (фабули) або юридичної кваліфікації, а доповнення обвинувачення — встановленням нових епізодів (фактів) злочинної діяльності обвинуваченого, слідчий пови­нен винести нову постанову про притягнення його як обвинуваченого та знову пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 КПК. У зв'язку з цим виникає питання щодо змісту цієї постанови, необхідності включення до неї всього об­сягу обвинувачення або можливості винесення нової постанови ви­ключно щодо нових фактів або їх нової правової оцінки. На наш погляд, у всіх зазначених випадках нова постанова про притягнення як обви­нуваченого повинна містити повний обсяг обвинувачення, що забез­печує його цілісне уявлення обвинуваченим і корелює з його правом знати, в чому його обвинувачують (ч. 2 ст. 43 КПК). Зважаючи на нечіткість нормативного регулювання питання щодо процесуального оформлення зміни обвинувачення в частині кваліфі­кації дій обвинуваченого, на практиці слідчі складають низку постанов, які не передбачені чинним КПК, — «про перекваліфікацію злочинних дій», «про закриття кримінальної справи, перекваліфікацію та пору­шення кримінальної справи», «про зміну підстав порушеної кримі­нальної справи» тощо. Слід зазначити, що при зміні кваліфікації важ­ливим є не тільки формулювання нового обвинувачення та ознайом­лення з ним обвинуваченого, його законного представника та захисни­ка, а й з' ясування мотивів, які призвели слідчого або прокурора до даного рішення. Вважаємо, що при зміні кваліфікації дій обвинуваче­ного слідчому необхідно складати два процесуальних документи — постанову про перекваліфікацію дій обвинуваченого та нову постано­ву про притягнення як обвинуваченого, з якими необхідно ознайомити суб'єктів захисту. Якщо ж під час досудового слідства частина пред'явленого обви­нувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою повинен закрити справу в цій частині обвинувачення і оголосити про це обвинуваченому (ч. 2 ст. 141 КПК). Таким чином, за змістом цієї норми постанова про закриття справи у відповідній частині обвинува­чення повинна бути винесена слідчим у тих випадках, коли зміна об­винувачення викликана непідтвердженням як окремих фактів (епізодів) злочинної діяльності, які не мали самостійної правової кваліфікації, так і тих фактів (епізодів), які були кваліфіковані за окремою статтею (частиною статті) кримінального закону. Проте, якщо виключення з обвинувачення одного або кількох епізодів пов'язане зі зміною квалі­фікації злочину, то поряд із закриттям справи в цій частині необхідно знову пред'явити обвинувачення. Тому в даному випадку слідчий по­винен скласти три постанови — про закриття справи в частині обви­нувачення, що не знайшло свого підтвердження, про перекваліфікацію дій обвинуваченого і про притягнення особи як обвинуваченого за новим обвинуваченням, після чого знову пред'явити його обвинуваче­ному. Уявляється, що саме такій підхід відповідає вимогам законності у кримінальному судочинстві та сприяє забезпеченню захисту прав та законних інтересів обвинуваченого.