- •2. Робота з файлами ms Excel і робочими листами
- •4.Введення і редагування значень комірок. Автозаповнення. Список значень.
- •10.Формула масиву
- •11. Функції посилання та пошуку.
- •13. Аналіз даних за допомогою діаграм.
- •14. Лінія тренда.
- •15. Створення списку ms Excel і сортування даних.
- •17. Групування даних.
- •18. Розрахунок проміжних підсумків списку
- •19. Аналіз даних за допомогою команди Подбор параметра
- •20. Консолідація даних у ms Excel
- •21. Зведені таблиці і діаграми
- •22. Використання надбудови Поиск решений
- •23. Статистичний аналіз за допомогою інструмента Описательная статистика
- •Типи полів бд ms Access 2007
- •Створення таблиць бд Access і робота з ними
- •3.Звязки між табл. У базі даних Access.
- •4.Пошук і заміна даних у бд
- •5.Сортування записів у табл. Бд
- •6.Застосув. Фільтр. У табл. Бд
- •7.Вирази і оператори ms Access
- •13. Запити з використанням групових операцій.
- •14. Вставка підсумків в таблицях та запитах бд ms Access
- •15. Створення форм і робота з ними.
- •17. Розробка макросів для створення вікон повідомлень у ms Access.
- •1.Визн.Алг. Вл.Алг. Слов. Опис.
- •5.Мова vba:типи даних та операції
- •6.Мова vba: організація умовного та безумовного переходу
- •7. Мова vb: організація циклів
- •8.Основні поняття vba як мови обєктивно-орієнтованого програмування: проект, методи,властивості,події
- •9. Відображення на екрані повідомлень та результатів обчислень за допомогою функції MsgBox
- •11. Створення і використання функції користувача в книзі ms Excel.
- •13. Технологія створення макросу в середовищі vba. Види процедур. Способи запуску макросу.
- •15.Елемент управління Лічильник –вставка і форматування
- •16.Елемент управління Лінійка прокрутки-вставка і форматування
- •18.Елемент управління Кнопка-вставка і форматування.
- •19.Елемент управління Перемикач-вставка і форматування.
17. Розробка макросів для створення вікон повідомлень у ms Access.
Для виконання дій, що повторюються, використовують макроси (певні послідовності дій, що виконуються автоматично). Макроси можуть виконувати такі дії: відкривання i закривання таблиць, запитів, форм, звітів; фільтрування, пошук та перехід до певного запису БД; виведення на екран інформаційних повідомлень, подачу звукового сигналу. Для створення макроса у лівій частині вікна БД iз списку активізують вкладку Макросы, у гpyпi Другие вкладки Создание обирають команду Макрос. На екрані дисплея з'являється вікно макросів, у верхній частині якого є список команд (стовпець Макрокоманда), а в нижній параме-три, які потрібно надати вибраній команді (Аргументы макрокоманды). Додатково можна активізувати також стовпець Имена макросов та Условия, виконавши команди групи Показать или скрыть вкладки Конструктор.
Стовпець Макрокоманда містить 50 макрокоманд, які можна переглянути після активації будь-якої його комірки та кнопки-списку, що з'являється на екраш дисплея Після вибору макрокоманди необхіно визначити аргументи в нижній частині вікна.
Макрос може містити кілька макрокоманд для виконання.
Наприклад, необхіно створити макрос, що відкри-ває таблицю в режимі конструктора та активізуе остан-ній запис. Потрібно:
у списку Макрокоманда вибрати команду ОткритьТаблицу;у розділ Аргументы макрокоманды в полі Имя таблицы активізувати таблицю «інформація» з переліку й установити режим Конструктор.
Для реалізації другої дії слід:
— у списку Макрокоманда вибрати команду НаЗапись;
— у розділі Аргументы макрокоманды в полі Тип объекта вибрати Таблица, в полі Имя объекта — «1нформащя», а в полі Запись зазначити Последняя.
Далі потрібно закрити вікно макросів, після чого на екрані дисплея з'являеться вікно з повідомленням про збереження макроса, в якому вводять ім'я макроса. Для перевірки правильності роботи макроса можна, зали-шаючись у вкладці Макросы, активізувати кнопку Выполнить. Створений макрос виконують також за допомогою командної кнопки у формі.
18.Access Створ.макросів для відкрив. Об’єктів Для виконання дій, що повторюються, використовують макроси (певні послідовності дій, що виконуються автоматично). Макроси можуть виконувати такі дії: відкривання і закривання таблиць, запитів, форм, звітів; фільтрування, пошук та перехід до певного запису БД; виведення на екран інформаційних повідомлень; подачу звукового сигналу; запуск і вихід із додатків та ін. Для створення макроса у лівій частині вікна БД із списку активізують вкладку Макросы, у групі Другие вкладки Создание обирають команду Макрос. На екрані дисплея з'являється вікно макросів (рис. 6.68), у верхній частині якого є список команд (стовпець Макрокоманда), а в нижній — ті параметри, які потрібно надати вибраній команді (Аргументы макрокоманды). Додатково можна активізувати також стовпці Имена макросов та Условия, виконавши відповідні команди групи Показать или скрыть вкладки Конструктор. Макрос може містити кілька макрокоманд для виконання.Наприклад, необхідно створити макрос, що відкриває таблицю в режимі конструктора та активізує останній запис. Для реалізації першої дії потрібно:1.у списку Макрокоманда вибрати команду Откры- тьТаблицу;2.у розділі Аргументы макрокоманды в полі Имя таблицы активізувати таблицю «Інформація» з переліку й установити режим Конструктор.Для реалізації другої дії слід:3.у списку Макрокоманда вибрати команду НаЗа- пись;4.у розділі Аргументы макрокоманды в полі Тип объекта вибрати Таблица, в полі Имя объекта —«Інформація», а в полі Запись зазначити Последняя.Далі потрібно закрити вікно макросів, після чого на екрані дисплея з'являється вікно з повідомленням про збереження макроса, в якому вводять ім'я макроса. Для перевірки правильності роботи макроса можна, залишаючись у вкладці Макросы, активізувати кнопку Выполнить. Створений макрос виконують також за допомогою командної кнопки у формі. 19.Access.Створ. макросів для фільтрув. записів у БД Для отбора записей в формах, отчетах, таблицах используется макрокоманда Приме нить Фильтр (ApplyFilter). Задать фильтр можно двумя способами: либо указав имя заранее созданного фильтра в аргументе Имя фильтра (Filter Name), либо непосредственно задав условие выборки в аргументе Условие отбора (Where Condition). Если фильтр нужно применить сразу при открытии формы, тогда с событием Открытие (On Open) формы необходимо связать макрос, содержащий макрокоманду ПрименитьФильтр (ApplyFilter). Если нужно менять набор отображаемых записей в открытой форме динамически, поступают следующим образом:1.создают в этой форме набор полей, в которых можно задать условия отбора;2.создают кнопку Применить фильтр, с которой связывают макрос, содержащий макрокоманду ПрименитьФильтр (ApplyFilter). В качестве значения аргумента Условие отбора (Where Condition) для этой макрокоманды указывают выражение, содержащее ссылки на эти поля. 20.Access.Створення звітів у MS Access Звіти створюють для зручнішого подання даних при друкуванні. їх можна побудувати на основі значень таблиць і запитів, розрахувавши загальні для всіх записів звіту функції (Мах, Міп, A•vg тощо), а також проміжні підсумки для груп значень. Звіти створюють, користуючись значеннями таблиці, пов'язаних таблиць або запитів. Наприклад, на основі значень таблиці «Дані_для_ розрахунку» потрібно розрахувати максимальну та мінімальну суми кредиту за кожним видом кредиту і середню суму кредиту за всіма записами звіту. Для ього у лівій частині вікна БД із списку активізують вкладку Отчеты, у групі Отчеты вкладки Создание обирають команду Мастер отчетов. У наступному вікні (рис. 6.61) у списку Таблицы и запросы вибирають таблицю «Дані_для_розрахунку». Після цього з групи Доступные поля за допомогою кнопок обирають потрібні поля, які автоматично переміщуються у групу Выбранные поля. Далі із таблиці «Інформація» додають поле «Прізвище» й активізують кнопку Далее. У наступному вікні за допомогою кнопки (позиція І на рис. 6.63) вибирають поле (із значеннями, що повторюються і за якими відбувається групування даних (поле «Код_кредиту»)) й активізують кнопку Далее. У наступних двох вікнах обирають вид макета і стиль звіту. В останньому вікні майстра створення звітів присвоюють назву звіту, під якою він зберігатиметься в БД й активізують кнопку готово. Звіт складається з таких частин:Заголовок отчета — назва звіту («Звіт за кодами кредиту»);2.Верхний колонтитул — містить назви полів звіту;Заголовок группы — ім'я поля із значеннями, що повторюються і використовуються для розрахунку підсумків у групах значень звіту;Область данных — імена полів, значення яких є у звіті (в цій самій області створюють додаткові розрахункові поля);Примечание группы — підсумки у групах, зазначені при створенні звіту;Нижний колонтитул — складається з поточної дати (функція Now), номера поточної сторінки, кількості усіх сторінок звіту;Примечание отчета — містить загальний підсумок звіту .(тут — середнє значення суми кредиту).Редагують звіт у режимі конструктора. До звіту можуть бути застосовані такі самі дії, як і до форми, тобто вилучення (додавання) колонтитулів, створення розрахункових полів, розрахунок загальних функцій та ін. 21.Access.Додавання командних кнопок у форму Кнопкова форма БД виконує функції звичайного меню, що дає змогу створити кращий інтерфейс для роботи з БД, автоматизувати низку функцій, надати користувачеві прямий доступ до об'єктів БД. На кнопкову форму виносять кнопки, які відкривають форми, звіти або активізують інші кнопкові форми, закривають поточну БД. Ця форма може містити також рисунки, логотипи тощо. Її можна сформувати за допомогою спеціальної надбудови — диспетчера кнопкових форм, який уможливлює утворення до восьми кнопок у формі, а також автоматично створює у вкладці Таблицы спеціальну таблицю-драйвер Элементы кнопочной формы. Для реалізації цієї функції у групі Работа с базами данных вкладки Работа с базами данных активізують команду Диспетчер кнопочных форм. Далі диспетчер форм перевіряє наявність кнопкової форми і в разі її відсутності виводить на екран дисплея повідомлення. Після натиснення на кнопку Да на екрані дисплея з'являється основне вікно Диспетчер кнопочных форм, в якому активізують кнопку Изменить. У наступному вікні Изменение страницы кнопочной формы (рис. 6.85) в полі Название кнопочной формы вводять потрібне ім'я кнопкової форми (наприклад, «База даних "Кредит"»).Далі активізують кнопку Создать для створення кнопок у самій формі. На екрані дисплея з'являється вікно Изменение элемента кнопочной формы (рис. 6.86), в якому у полі Текст вводять текстовий коментар до кнопки (наприклад, «Перегляд форми "Розрахунок"»),із списку поля Команда вибирають потрібну функцію (наприклад, Открыть форму для изменения). Третє поле змінюється відповідно до вибраної функції, після чого активізують кнопку ОК. Для створення іншої кнопки у формі у вікні Изменение страницы кнопочной формы (рис. 6.87) активізують кнопку Создать і виконують аналогічні дії.Після створення елементи кнопкової форми за допомогою відповідних кнопок можна відредагувати, вилучити, перемістити вгору або вниз у переліку. Кожна кнопкова форма повинна мати кнопку для виходу з додатка, а форми, вбудовані в головну кнопкову форму, — кнопку для повернення на попередній рівень в ієрархії кнопкових форм або кнопку виходу з додатка.
22.Access.Створення підпорядкованої форми Форма, вміщена всередині іншої форми, називається підпорядкованою, а первинна форма — головною. Підпорядкована форма створюється з метою одержання додаткової інформації, перегляду довідкових даних тощо. Умовою для створення таких форм є наявність поля з однаковими значеннями в головній і підпорядкованій формах, які використовуються для встановлення зв'язку. У підпорядкованій формі виводяться тільки записи, пов'язані з поточним записом головної форми.Наприклад, потрібно створити форму, яка містить інформацію про суми кредитів, і підпорядковану форму, що виводить найменування кредиту. Для виконання цих дій за допомогою майстра форм на базі значень таблиці «Дані_для_розрахунку» створюють форму «Кредит», яка містить поля «Код_креди- ту», «Код_клієнта», «Сума_кредиту». Відкривають форму в режимі конструктора і в групі Элементы управления вкладки Конструктор активізують елемент керування |Щ (Подчиненная форма/отчёт). На екрані дисплея з'являється вікно, в якому потрібно з'ясувати, на основі яких значень створюється підпорядкована форма (таблиці чи форми; у прикладі — таблиці), після чого натиснути на кнопку Далее.У наступному вікні вибирають об'єкт БД, значення якого будуть використовуватись у підпорядкованій формі («Вид_кредиту»), та обирають поля для форми, що створюється («Код_кредиту», «Найменування»), після чого активізують кнопку Далее.Відтак у наступному вікні визначають, за якими полями двох таблиць реалізується зв'язок між ними. Для цього існують два методи (рис. 6.58):активізувати перемикач Выбор из списка, переглянути наявні зв'язки, вибрати потрібний;створити зв'язок власноруч, активізувавши перемикач Самостоятельное определение і вибравши відповідні поля в головній та підпорядкованій формах.У наведеному прикладі використовують другий метод, тобто визначають поля «Код_кредиту» обох форм та активізують кнопку Далее. Відтак визначають ім'я підпорядкованої форми (наприклад, «Вид кредиту») й активізують кнопку Готово. Тепер у режимі форми (рис. 6.59) із створеної підпорядкованої форми можна одержати додаткову інформацію про найменування кредиту. Між головною та підпорядкованою формами встановлено зв'язок по полю «Код_кредиту».
23. Ств. набору вкладок у формі. Елемент керування Набор вкладок дає змогу ств. багатосторінкові форми, відображати дані кількох таблиць в одній формі, тобто зосереджувати в одному місці форми великий обсяг інформації. Для додавання елемента Набор вкладок в режимі конструктора форм активізувати елемент керування Вкладка. Далі потрібно при зміненій формі покажчика миші клацнути її клавішею в області даних форми. У наслідок цього на екрані з’явиться вибір із 2 вкладок, що мають стандартні назви Вкладка1, Вкладка2. Для додавання ще однієї клацнути правою кнопкою миші в рядку ярликів і з контекстного меню вибрати команду Добавить вкладку. У вкладці Все змінюють значення таких полів: Имя, Рисунок, індекс вкладки, текст строки состояния.
VBA
