1. Серія: «Біобібліографія вчених Донбасу»
Вадим Володимирович Оліфіренко: Біобібліографічний покажчик / Укладач і редактор В. С. Білецький. — Донецьк: УКЦентр, НТШ-Донецьк, 1998. — 12 с. Видано спільно з Донецьким обласним Товариством української мови ім. Т.Шевченка
Феня Дмитрівна Пустова: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко. Редактор: В.Просалова. — Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк — 1998. — 12 с.
Микола Семенович Федорчук: Біобібліографічний покажчик / Укладач: В.Оліфіренко. — Донецьк: Донецький державний університет, НТШ-Донецьк — 1999. — 12 с.
Володимир Стефанович Білецький: Біобібліографічний покажчик / Укладачі і відповідальні редактори: В.Оліфіренко, Ю.Світлий. — Донецьк: НТШ-Донецьк, Донецький державний технічний університет, 2000. — 36 с.
Анатолій Михайлович Федь. Біобібліографічний покажчик. — Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. — 12 с.
Юрій Герасимович Світлий. Біобібліографічний покажчик. — Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. — 20 с.
Валентина Олександрівна Соболь. Біобібліографічний покажчик. — Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005. — 20 с.
Василь Олексійович Пірко. Біобібліографічний покажчик. — Донецьк: НТШ-Донецьк, 2005, 2010. — 24 с. і 28 с.
2. Донецький вісник НТШ (ISSN 1728-9572)
Див. докладніше: Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка
Вісник включає матеріали щорічної Березневої наукової сесії НТШ-Донецьк, а також тематичних конференцій Донецького відділення НТШ. Тематика статей охоплює як гуманітарні, так і точні науки. Зокрема виходять серії: «Літературознавство», «Мовознавство», «Історія», «Філософія», «Хімія», «Технічні науки. Гірництво.»
За період 2001—2010 рр. вийшло друком 29 томів «Вісника».
2. Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи (ISSN 1810-4126)
Див. докладніше: Проблеми підручника середньої і вищої школи
Проблеми сучасного підручника і посібника середньої і вищої школи (збірник наукових праць) готується до друку і випускається спільно з Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАНУ, Лабораторією підручників та посібників Українського культурологічного центру. Ред. колегія: В.Оліфіренко, В.Білецький, І.Пасько, В.Саранчук.
За період 2001—2008 рр. вийшло друком 4 числа збірника.
4.Аналітично-інформаційний журнал «СХІД» (ISSN 1728-9343)
Див. докладніше: Схід (журнал)
Видається з 1995 р. Шеф-редактор В.Білецький, редактор Г.Тимофєєва. З листопада 1997 р. виходить за підтримки НТШ спільно з Українським культурологічним центром, Центром Гуманітарної освіти НАН України та Інститутом економіки промисловості НАНУ, з вересня 2005 р. — також спільно з Інститутом філософії НАНУ, Запорізьким національним університетом.
Журнал з 1997 р. внесений ВАК України до Переліку наукових фахових видань з філософських наук, Переліку фахових видань з економічних наук, а також внесений до Переліку фахових видань з історичних наук[1].
За період 1995—2010 рр. вийшло друком 105 чисел журналу.
[ред.]
НТШ в новому тисячолітті
Встановлення української державности, не зважаючи на сучасний кризовий стан її інститутів та суспільства, а також успадкована від минулої тоталітарної системи інфраструктура науки (НАН України, університети, інші ВНЗ) суттєво впливають на зміну проблемних завдань та колишніх етаподних цілей Наукового товариства ім. Шевченка. Проте і сьогодні НТШ — це основана на власній методології громадська академія наук з розгалуженою системою освячених більш як віковою традицією наукових видань з проблем гуманітарних та стислих наук та штатною інфраструктурою для забезпечення творчого процесу (бібліотека, архіви, конференцзали, комп'ютерний осередок, друкарня, книгарня, оргтехніка). Відповідно до засад свого статуту, сформованих більш як сто років тому, НТШ спрямовує науковий потенціал вчених на відродження та модерне становлення Української нації та її Державності та вирішення глобальної проблеми знеросійщення України. В ділянці українознавства як пріоритетного наукового напрямку діяльність Товариства спрямована на збереження історичної пам'яті та етнокультурних вартостей українства, проведення досліджень української мови, літератури інших культурних надбань українського народу, розбудову широкого спектра суспільних наук. Не вступаючи в конкуренцію з іншими інституціями науки в Україні (офіційною академією наук, університетами), але констатуючи їх переважну націотворчу інфантильність НТШ бачить себе в ролі каталізатора націо- та державотворчих змін в українській науці та суспільстві. Наукові товариства ім. Шевченка поза Україною, як і в минулому, залишаються духовними об'єднавчими центрами української діаспори. Разом з тим, за сучасних умов становлення Української держави вони стають амбасадорами українознавства в Західному світі, зв'язковими ланками з його університетськими середовищами, зацікавленими проблемами нової європейської держави України, її історією, культурою, економікою, політикою. Організаційний зв'язок НТШ в Україні та діаспорі — запорука спільної успішної дії та впливу на розвиток і процвітання світового українства.
58)
1. Творчий доробок І.Франка
як цінна спадщина для української культури
Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу – минувшини, сьогодення й майбуття.
Івана Франка ми називаємо Каменярем за його завзятість у боротьбі із перешкодами на шляху прогресу, універсальним генієм – за всеосяжність охоплення життя, розмаїття поставлених проблем; нашим національним пророком, бо він звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Титаном праці теж величаємо Франка.
"Сорок літ я трудився, навчав", – каже у Франковій поемі "Мойсей" пророк і вождь. Так мав право сказати і Франко про себе, котрий із сорока літ праці не змарнував жодного дня. Він написав близько шести тисяч творів. Їх найповніше видання – п'ятдесят томів. Але ще багато творів не увійшло до 50-томника.
Життя в Івана Франка було цікаве, різноманітне і бурхливе. З дитинства він виніс у своїй поетичній душі "пісню і працю" мамину та розум і вболівання за громадські справи батька-коваля. У гімназії вивчив п'ять мов. Українською, польською, німецькою писав вірші. З грецької та латинської ще в гімназії багато перекладав. Знав старослов'янську, чеську, російську, ідиш, пізніше вивчив французьку, англійську, угорську, італійську. Майже всі вірші "Кобзаря" читав напам'ять.
За життя І. Франка протягом майже сорока років вийшло десять збірок його поезій: "Балади і розкази", "З вершин і низин" (виходила двічі), "Зів'яле листя", "Мій Ізмарагд", "Із днів журби", "Semper Tiro", "Давне і нове", "Вірші на громадські теми". "Із літ моєї молодості". Це ціла поетична скарбниця, блискучі І дзвінкі мистецькі дорогоцінності. У своїх пошуках поет-новатор часто досягає вершин досконалості. Перш за все І. Франко визначився як поет-громадянин. Його політична лірика – оригінальне надбання української культури. А вершиною її можна вважати знаменитий пролог до поеми "Мойсей". Мотив служіння народові розвивається і виростає в поезії Франка до апофеозу боротьби за людину, її волю і щастя: "Лиш боротись – значить жить". Та у наймужніших бувають "хвилини розпачу" і "дні журби". У такі часи народилася найкраща збірка Франка, поезії якої стали шедеврами української і світової лірики, – "Зів'яле листя" (1896).
Окремий принадний дивосвіт І. Франка – то прозові оповідання, новели, образки. Ще в більшій мірі, як у поезії, задумав письменник у своїй прозі відобразити широчінь і глибину житгя. Цей велетенський задум реалізував прозаїк у десяти повістях і романах і в ста п'ятнадцяти оповіданнях, новелах, образках. Майже всі його прозові твори мають захоплюючий сюжет, вони пересипані життєвими деталями, чується у них гомін живого слова.
У цілій низці оповідань письменник змалював життя дитини ("Малий Мирон", "У кузні", "Під оборогом", "Мій злочин", "Грицева шкільна наука", "Олівець" та ін.). Новаторським є роман "Борислав сміється". Значним внеском в українську літературу стали драми І. Франка ("Украдене щастя", "Учитель" та ін.), романтичні драматичні поеми. Важливе місце у багатогранній діяльності