- •Предмет і завдання соціальної психології
- •Конформізм та конформна поведінка.
- •Виникнення та становлення соціальної психології як самостійної науки.
- •Механізми виникнення та розповсюдження чуток.
- •Розвиток вітчизняної (рядянської) соціальної психології.
- •Феномен «групової полярізації».
- •2. Сутність та механізми переконання
- •3.Поняття та функції референтних груп.
- •Експеримент в соціальної психології.
- •2.Загальна характеристика і типи стихійних груп
- •3. Поняття та механізми групової згуртованості.
- •Метод спостереження в соціальної психології.
- •2.Ефективність групової діяльності.
- •3.Явище міжособистісної сумісності.
- •1.Метод опитування
- •2 Поняття соціальних груп, їхня класифікація
- •3.Конфлікти в групі.
- •1.Метод тесту в соціальній психології
- •2. Соціально-психологічна характеристика етнічних груп
- •3. Соціально-психологічні аспекти прийняття групового рішення.
- •1. Поняття про спілкування. Види спілкування.
- •2.Поняття етнічного (національного) характеру.
- •3. Соціально-психологічні аспекти лідерства і керівництва.
- •1. Функції спілкування.
- •2. Стратаметрічна концепція групової активності а.В. Петровського.
- •3. Стилі лідерства та керівництва.
- •1. Спілкування як обмін інформації.
- •2. Поняття про соціометричний статус особистості у групі.
- •3. Особистість як суб’єкт та об’єкт соціальних відносин.
- •2. Засоби комунікації та її різновиди.
- •3. Умови усунення групових конфліктів.
- •1.Спілкування,як взаэмодія
- •2.Поняття малої соціальної групи.
- •3. Соціальний статус та соціальна роль особистості.
- •1. Спілкування як сприймання людьми одне одного(перцепція)
- •2.Класифікація малих груп.
- •Структура взаємовідносин у малих групах.
- •Поняття про лідерство та керівництво.
- •Загальна характеристика явища каузальної атрибуції
- •Психологія між групових відносин
- •1. Механізми групової динаміки
- •2. Поняття та детермінанти міжособистісної атракції.
- •3. Експеримент Мілгрема (1974 рік)
- •1 Загальна характеристика способів психологічного впливу.
- •2 Утворення та розвиток малої соціальної групи.
- •3. Експеримент ф. Зімбардо.
2. Сутність та механізми переконання
Переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або групу, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди та відносини. Його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох перших механізмів пов'язана переважно з некритичним тих, хто діє на них, то переконання передбачає логічне мислення, критичний аналіз до інформації, поведінки, емоцій.
Переконлива дія відбудеться тим успішніше, чим більше висловлена думка відповідає потребам і мотивам даної людини, і буде стійким, якщо навколишня дійсність підтверджує зміст сприйнятої інформації. При цьому якщо висловлювана думка розходиться з установками людини, що переконується, що вже сформувалися, бажано, щоб він переконався в негативності останніх.
3.Поняття та функції референтних груп.
Референтна група (від англ. refer – відноситися) — соціальна група, по відношенні до якої індивід почуває свою приналежність, з яким він себе ідентифікує. При цьому реально належати він може зовсім до іншої групи. Ведучою ознакою референтної групи можуть виступати економічні, політичні, культурні чи професійні атрибути. Автор — Герберт Хейманс (1942 р.). Як бачимо, кожний з нас так чи інакше пов’язаний з певною референтною групою і займає якесь у ній місце.
Функції референтних груп:
По-перше, нав'язувати, формувати стандарти - групові норми індивіду. Нормативна функція референтної групи.
По-друге, РГ є еталоном, точкою відліку для порівняння і виконує порівняльну функцію.
Часто і нормативну, і порівняльну функції виконує одна й та сама референтна група, але не завжди.
Билет № 5
Експеримент в соціальної психології.
Метод експерименту. Його перевага полягає в тому, що дослідник сам ініціює явища, які його цікавлять, а не чекає їх появи. Експеримент реалізується як організована дослідником взаємодія між досліджуваним чи групою досліджуваних і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних, від яких вона залежить. Психологічний експеримент може бути природним (базується на управлінні поведінкою досліджуваних у природних умовах, тобто у спеціальних експериментальних умовах, які не порушують звичайного перебігу подій) і лабораторним (дослідження у штучних умовах, з використанням вимірювальної апаратури, приладів та іншого експериментального матеріалу).
Проведення експерименту як методу соціально-психологічного дослідження передбачає такі етапи:
— теоретичний (постановка проблеми й теми дослідження; визначення об’єкта й предмета; формулювання гіпотези та завдань);
— методичний (розроблення методики експерименту та експериментального плану);
— експериментальний (створення експериментальної ситуації, здійснення спостереження, керівництво перебігом експерименту, вимірювання реакцій піддослідних);
— аналітичний (здійснення кількісного аналізу результатів, наукової їх інтерпретації, формулювання висновків і рекомендацій).
Правильно організований і всебічно проаналізований експеримент дає змогу максимально передбачити розвиток ситуації у, так би мовити, штатних умовах.
